Правозахисниці зустрілись із представником ОБСЄ зі свободи медіа: обговорили переслідування журналістів на окупованих територіях

У межах міжнародної конференції “Гельсінкі+50” українські правозахисниці провели зустріч із представником ОБСЄ зі свободи медіа Яном Браату. Головною темою обговорення стали систематичні переслідування журналістів та загрози свободі слова на тимчасово окупованих Росією територіях України.

Фото: Зустріч із представником ОБСЄ зі свободи медіа Яном Браату

З українського боку в зустрічі взяли участь представниці Центру прав людини ZMINA — голова організації Тетяна Печончик, менеджерка з міжнародної адвокації Тетяна Жукова, проєктна менеджерка Вікторія Нестеренко, а також голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Учасниці наголосили на загрозливій ситуації зі свободою медіа в тимчасово окупованому Криму та на інших окупованих територіях України. За словами Тетяни Печончик, переслідування медіа є частиною стратегії Кремля щодо встановлення повного контролю над інформаційним простором на окупованих територіях. Мета — знищення незалежного голосу та повна підконтрольність населення через пропаганду.

Наразі лише Росія утримує 17 кримських журналістів у неволі — переважно це громадянські журналісти, які активно інформували про ситуацію на півострові після його окупації. Також є зафіксовані випадки ув’язнення журналістів на інших тимчасово окупованих територіях.

Українці страждають від нелюдського ставлення, катувань, ізоляції та ненадання медичної допомоги у в’язницях на окупованих територіях і в Росії. Окремо було згадано трагічну загибель української журналістки Вікторії Рощиної внаслідок тортур у російському полоні — черговий доказ смертельних ризиків, які становить журналістська діяльність у контексті репресій з боку Росії.

Із журналістів на свободу вийшов лише Владислав Єсипенко, проте не завдяки гуманітарним зусиллям чи переговорам, а через те, що повністю відбув термін ув’язнення. Це свідчить, що РФ не бажає вносити журналістів до списків звільнення і цей процес наразі не просувається. Саме тому необхідно активніше адвокатувати саме за журналістів — писати листи підтримки, ставати їхніми менторами, робити публічні заяви та вимагати їхнього звільнення.

Правозахисниці закликали представника ОБСЄ зі свободи медіа до активного реагування на порушення свободи слова на окупованих територіях та переслідування журналістів з боку РФ, а також до підтримки зусиль з їхнього звільнення та захисту свободи медіа в умовах збройної агресії.

Також вони обговорили дослідження Кримської правозахисної групи щодо закликів до геноциду та ведення агресивної війни в російськомовному медіапросторі. Згідно з аналізом, російські ЗМІ активно поширюють заклики до насильства та повного знищення української нації, що є грубим порушенням міжнародного права та свідчить про інформаційний вимір агресії РФ проти України.

Фото: Зустріч із постійною представницею Ірландії в ОБСЄ, посолкою Анною-Марією Каллан

Окрім цього, представниці українських організацій організували паралельні заходи “11 років окупації Криму: виклики, стратегії спротиву та шляхи деокупації” та “Майбутнє Гельсінського заключного акта: відновлення справедливості та притягнення Росії до відповідальності“, а також провели низку двосторонніх зустрічей з дипломатами й посадовцями з Ірландії, Великобританії, Швейцарії, США, Чехії й Норвегії.

Довідково

Конференція “Гельсінкі+50” відзначила 50-ту річницю Гельсінського заключного акта — основоположного документа про мир, права людини й безпеку в Європі, підписаного 1975 року. Конференція зібрала міжнародних експертів, громадянське суспільство, дипломатів та політиків, щоб обговорити спадщину Гельсінського процесу та знайти шляхи протистояння загрозам. У контексті агресії Росії проти України та систематичних порушень прав людини платформа “Гельсінкі+50” стала простором для демонстрації колективної прихильності до справедливості та захисту людської гідності в усьому регіоні ОБСЄ.