Українські правозахисники провели сайд-івент на Гельсінкі+50: як 11 років окупації Криму кидають виклик принципам ОБСЄ
31 липня у Гельсінкі відбувся сайд-івент “11 років окупації Криму: виклики, стратегії спротиву та шляхи деокупації”, організований українськими громадськими організаціями: Центром прав людини ZMINA, Кримською правозахисною групою, Центром громадянської освіти “Альменда”, Регіональним центром прав людини, Кримським процесом, Домом прав людини “Крим” та Нідерландським Гельсінським комітетом.
Подія стала частиною програми міжнародної конференції “Гельсінкі+50” до 50-річчя підписання Гельсінського заключного акта, яка зібрала дипломатів, політиків та правозахисників з регіону ОБСЄ для обговорення сучасних викликів системі захисту прав людини.
У фокусі дискусії були: колонізація півострова, політично вмотивовані переслідування, мілітаризація освіти, індоктринація дітей і мова ворожнечі як форма порушень принципів Гельсінського заключного акта.
Ксенія Корнієнко з Регіонального центру прав людини нагадала, що 11 років тому Російська Федерація розпочала незаконну окупацію Криму, порушивши суверенітет і територіальну цілісність України, а також основоположні принципи Гельсінського заключного акта.
“З перших днів окупація порушує принцип суверенної рівності держав, адже Росія поводиться так, ніби Крим — це її територія, нав’язуючи своє законодавство, інституції й ідентичність населенню, яке де-юре і де-факто є українським”, — зазначила правозахисниця.
Вона наголосила, що російська політика в Криму — це спроба змінити демографічний склад півострова через системне переселення громадян РФ: посадовців, суддів, силовиків, освітян, лікарів і пенсіонерів, які вважаються носіями державної ідеології.
“Це не просто кадрові призначення, а свідома демографічна інженерія. Росія використовує економічні стимули, федеральні програми переселення та витіснення українських фахівців і бізнесу, щоб забезпечити домінування російської ідентичності в регіоні”, — додала Корнієнко та закликала оновити Гельсінський акт, створити в межах ОБСЄ постійну систему моніторингу дотримання зобов’язань і ухвалити резолюцію, яка визнає зміну демографічного складу окупованих територій незаконною та вимагає її припинення.
Виступ правозахисниці та менеджерки проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторії Нестеренко був присвячений політично вмотивованим переслідуванням у Криму.
Вона наголосила, що Росія продовжує грубо порушувати міжнародне право, починаючи з 2014 року: “Центр прав людини ZMINA документує порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права з самого початку окупації Криму. За цей час ми з партнерськими правозахисними організаціями зафіксували велику кількість різних порушень з боку Російської Федерації, і ця кількість порушень зростає щороку”.
Правозахисниця звернула увагу на те, що Росія не визнає анексію Криму як окупацію і застосовує там своє національне законодавство. Це веде до системного утиску прав цивільного населення
Вікторія Нестеренко також зазначила, що РФ від самого початку війни порушує низку міжнародних договорів, зокрема й ті, що закладені в Гельсінському заключному акті. Серед найпоширеніших порушень, які фіксує ZMINA, — політично мотивовані переслідування за проукраїнську позицію, журналістську діяльність чи активізм, а також переслідування за релігійною та національною ознакою. Нестеренко підкреслила, що кримські татари зазнають репресій системно: “Сьогодні нам відомо про понад 220 політичних ув’язнених, більшість з яких становлять кримські татари. Більшість із них була депортована до закладів пенітенціарної системи на території Російської Федерації”.
За її словами, ці люди проходять через обшуки, викрадення, тортури, сфабриковані кримінальні справи — і все це відбувається в умовах повної безкарності.
Крім того, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернувся до аудиторії через відео й розповів про переслідування кримських татар та порушення Росією Гельсінських принципів своїми діями в окупованому Криму.
Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголосила на системному поширенні мови ворожнечі з боку російських державних ЗМІ, зокрема проти українців і кримських татар.
“Усі порушення та міжнародні злочини, про які згадували мої колеги, супроводжуються кампаніями пропаганди та дезінформації в російських медіа. Від початку окупації російські медіа систематично використовують мову ворожнечі щодо кримських татар, українських активістів, правозахисників та журналістів — саме ці групи найчастіше стають жертвами кримінального переслідування у сфабрикованих справах”, — підкреслила вона.
Ольга Скрипник зауважила, що з повномасштабним вторгненням Росії мова ворожнечі в медіа перейшла на новий рівень та трансформувалася в прямі заклики до знищення: “Після 2022 року характер мови ворожнечі змінився, вона трансформувалась у відкриті публічні заклики до скоєння тяжких злочинів. Російські журналісти відмовилися навіть імітувати дотримання журналістських стандартів. Сьогодні у публічному просторі домінує екстремальна мова ворожнечі та прямі заклики до знищення України та її мешканців лише через їхнє громадянство або зв’язок з Україною”.
Голова правління Кримської правозахисної групи додала, що після 2022 року російські медіа активно поширювали ідеї збройної агресії проти країн Європейського Союзу та США. Через меседжі про “сатаністів, які захопили Європу”, заклики “бомбити центри ухвалення рішень” та знищувати міста, що постачають зброю Україні, кремлівська пропаганда намагається легітимізувати потенційне насильство і створити уявлення про нібито “визвольну” місію Росії в Європі.
У цьому контексті Скрипник наголосила на необхідності міжнародної реакції на дезінформацію, адже, за її словами, між пропагандою і масштабами міжнародних злочинів в Україні існує прямий зв’язок. Вона закликала країни — учасниці ОБСЄ активніше співпрацювати у сфері моніторингу дезінформації, підтримувати тих, хто їй протистоїть, а також закріпити на міжнародному рівні чітке визначення “пропаганди війни”.
Голова української правозахисної організації “Альменда” Марія Суляліна у своєму виступі зосередилася на темі дітей в окупації. Вона наголосила, що за 11 років окупації в Криму виросло нове покоління, яке постійно зазнає політичної індоктринації й мілітаризації: “Понад 132 тисячі дітей закінчили школу за роки окупації. Вони зростали в умовах, коли їхні культурні й соціальні права були суттєво обмежені. Понад пів мільйона дітей досі живуть під постійним тиском — Росія намагається повністю стерти їхню українську ідентичність”.
Вона нагадала, що Москва системно порушує принципи Гельсінського заключного акта, зокрема про невтручання у внутрішні справи та повагу до прав людини. Окупаційна влада змінює освітні стандарти, нав’язує мілітаризовану програму, вчить дітей стріляти, формує вороже ставлення до Заходу.
Марія Суляліна також звернула увагу на утиски усього, що пов’язано з Україною, в освітньому процесі: “До окупації 100% дітей вивчали українську мову. Зараз — лише 0,5%. Немає доступу до української історії. Російські підручники просувають тези про “штучність” України й “захисну місію” РФ. Нові закони в Росії ще більше ускладнять вивчення рідних мов на окупованих територіях”.
Правозахисниця розповіла, що дітей переслідують навіть за прояв української ідентичності: “Ми фіксуємо випадки, коли дитину можуть відправити до психолога або в центр з “протидії екстремізму” лише через український значок або слова підтримки України”.
Модерував дискусію пан Йорі Бюрер Таваньє з Нідерландського Гельсінського комітету. Також у межах заходу було продемонстровано відеозвернення голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова та відео про переслідування жінок у Криму.
На завершення дискусії учасники наголосили: у XXI столітті агресія не може залишатися без відповіді. Якщо інструменти ОБСЄ не здатні ефективно реагувати, вони мають бути оновлені. Принципи, задекларовані в 1975 році, повинні працювати й сьогодні — для захисту гідності, прав і суверенітету.
Окрім сайд-івенту, представники українських організацій провели низку двосторонніх зустрічей на полях конференції з дипломатами та посадовцями з Ірландії, Великої Британії, Швейцарії, США, Чехії, Норвегії, а також зі Спеціальним представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату.
Довідково
Конференція “Гельсінкі+50” відзначає 50-річчя підписання Гельсінського заключного акта — ключового документа, що заклав основи миру, безпеки та прав людини в Європі. Учасники конференції зібралися, щоб оцінити сучасні виклики Гельсінським принципам і обговорити, як зміцнити міжнародну систему, засновану на правилах, у відповідь на агресію Росії проти України.
