Усі потерпілі від російської агресії в Україні мають отримати право на відшкодування – Тетяна Печончик на заході в ООН
І національній, і міжнародній системі компенсації шкоди потерпілим від російської збройної агресії бракує цілісного підходу. Про це заявила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час додаткового заходу “Відшкодування збитків жертвам конфлікту в Україні: погляди потерпілих на проблеми та шляхи їх вирішення”, який був організований Групою з прав меншин і відбувся 20 березня в Женеві в рамках 58-ої сесії Ради ООН з прав людини.

Вона нагадала, що під егідою Ради Європи був запущений міжнародний компенсаційний механізм, перший елемент якого – Реєстр збитків – почав свою роботу у квітні минулого року.
Реєстр приймає заяви від потерпілих через систему “Дія” і включатиме чотири десятки різних категорій, за якими будуть здійснюватися майбутні компенсації, з яких деякі уже відкриті для подачі заяв: смерть близького члена сім’ї, зникнення безвісти близького члена сім’ї, серйозні тілесні ушкодження, пошкодження або знищення житлового нерухомого майна, примусова праця або служба.
Найбільшою проблемою, за словами Печончик, є те, що Реєстр збитків приймає тільки заяви від потерпілих щодо подій, які сталися після 24 лютого 2022 року, тобто в рамках повномасштабного вторгнення РФ в Україну, залишаючи поза увагою жертв російської агресії у попередні вісім років в Криму та на Донбасі, починаючи із 2014 року.
“Таким чином встановлене дискримінаційне ставлення до потерпілих від російської агресії і їх поділ на два сорти – на тих, хто заслуговує компенсації, і тих, хто не заслуговує. Це має бути змінено, щоб усі потерпілі отримали право на відшкодування завданої Росією шкоди“, — заявила правозахисниця.
Утім, за її словами, на національному рівні теж почасти зберігається такий підхід.
Так, у лютому 2023 року в Україні був прийнятий механізм компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок збройної агресії РФ проти України. Відповідний закон не передбачає отримання компенсації власниками житла, знищеного чи пошкодженого до 24 лютого 2022 року, або розташованого на окупованих територіях України на цю дату. Ухвалений парламентом 19 грудня 2024 року законопроєкт №11161, що передбачає можливість отримання компенсації за об’єкти нерухомого майна, розташовані в районі бойових дій або на ТОТ України, також обмежується терміном після 24 лютого 2022 року.
Тетяна Печончик звернула увагу на те, що в Україні в цілому за понад десять років після початку російської збройної агресії на рівні закону досі не визначено категорії осіб, які є постраждалими. Більше того, залишаються без належної підтримки з боку держави ті, хто зазнали шкоди життю і здоров’ю, зокрема, внаслідок вчинення воєнних злочинів.
За її інформацією, 20 листопада 2024 року був ухвалений закон щодо грошової допомоги для осіб, постраждалих від сексуального насильства, а також надається допомога у розмірі 100 тисяч гривень щорічно для українських цивільних і військовополонених, утримуваних Росією.
“Важливо, щоб така підтримка була комплексною і могла бути надана й постраждалим від інших злочинів внаслідок збройної агресії проти України”, – заявила вона.
Печончик закликала запровадити цілісну систему підтримки постраждалих внаслідок збройної агресії проти України – як на міжнародному, так і на національному рівні.