У Києві відбулася Всеукраїнська освітня конференція з прав людини
28 листопада в Києві відбулася Всеукраїнська конференція “Система освіти у сфері прав людини в Україні: перспективи розвитку”, на якій були присутні представники влади, громадські організації та освітяни зі всієї України.
Організатори заходу – Освітній дім прав людини в Чернігові (ОДПЛ) – вказують, що освіта з прав людини є чи не найефективнішим інструментом попередження порушень прав людини як в освітній сфері зокрема, так і в країні загалом. В умовах гібридної війни та реформування держави це необхідний фактор, що має формувати культуру прав людини, яка захищає загальнолюдські цінності та базується на міжнародних стандартах.
“Ми дуже багато часу і сил витрачаємо на те, щоб довести нашій державі необхідність системного підходу щодо освіти у сфері прав людини. Причиною багатьох проблем є ігнорування такого системного підходу та, на жаль, досить поширене викривлене розуміння прав людини”, – пояснює виконавчий директор ОДПЛ у Чернігові Сергій Буров. Він додає, що недержавні громадські ініціативи досить ефективно впливають на розвиток освіти у сфері прав людини, але для реальних результатів потрібні підтримка і позитивні дії з боку держави.
Сергій БуровПрограмний директор Міжнародного фонду “Відродження” Роман Романов переконаний: “Зараз важливо знайти шляхи, як напрацьований досвід громадських організацій об’єднати з правильними намірами інституцій та міністерств, щоб освіта з прав людини ставала частиною державної політики”. Тому ця конференція і мала на меті встановити діалог між владою, освітянами та громадськістю заради спільних ефективних дій.
Освіта і права людини: сучасний стан
Наразі роль держави в освітній політиці у сфері прав людини, на думку Сергія Бурова, стала більш активною. Але система освіти в школах та університетах переважно не навчає прав людини та не завжди транслює принцип людської гідності. Не навчають прав людини і вчителів, викладачів у вишах, і це найбільша проблема, на переконання експерта.
З цим погоджується і освітній омбудсман Сергій Горбачов. Він каже, що змінити систему найближчим часом майже неможливо, бо пострадянське суспільство вже багато років живе за курсом, який знецінює права людини. Але для того, щоб покращити становище, потрібно починати з маленьких кроків. “Насамперед треба формувати поважне ставлення суспільства до прав людини, до власних прав, бо правова обізнаність українців досить низька”, – пояснює Горбачов.
Сергій Горбачов“Соціологічне дослідження, проведене нашою організацією разом із Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, показало, що абсолютним лідером серед джерел інформації про права людини в Україні є ЗМІ, особливо телебачення (¾ опитаних). Серед найбільш впливових каналів інформації, які формували уявлення українців про права людини, також найближче оточення (сім’я, друзі), інтернет і соціальні мережі. Школи і виші – на п’ятому-шостому місці, що свідчить про те, що система формальної освіти в Україні відіграє мізерну роль у формуванні уявлень людини про свої права та механізми їх відстоювання”, – каже голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Експерт ZMINA Володимир Яворський каже, що навчальна система потребує реформування: “Викладати права людини в країні, де ці права досить часто порушуються, складно. Тому навчальний курс із прав людини не змінить суттєво ситуацію: треба впроваджувати теми з прав людини в кожний предмет. Потрібно змінювати і підхід до викладання правознавства, тому що 90% підручників навчають школярів лише обов’язків та відповідальності, тобто виховують слухняного громадянина за радянською моделлю“.
Щодо державної політики, то Національна стратегія у сфері прав людини до 2020 року передбачала дії, спрямовані на покращення стану освіти з прав людини, але ця стратегія наразі виконана на третину. Як зазначає представник директорату з прав людини Мін’юсту Іван Шемелинець, влада та громадськість мають разом переглянути Нацстратегію на наступні роки, щоб забезпечити підхід, заснований на правах людини, у всіх напрямах державної політики і в освіті зокрема.
Програма освіти у сфері прав людини
Сергій Буров зазначає, що потреба в Загальнодержавній програмі освіти у сфері прав людини була ще з початку 2000-х років, але влада ігнорувала будь-які спроби експертів у впровадженні цієї програми. Вона потрібна для того, щоб усі освітні рівні містили тематику прав людини заради утвердження принципу верховенства права та правової культури в українців.
Але, як каже керівник робочої групи МОН з розроблення Загальнодержавної програми з освіти у сфері прав людини Олександр Пижов, ця програма в актуальній редакції не відповідає нормам та міжнародним стандартам. Тому в межах конференції всі присутні обговорили проєкт програми і внесли свої бачення та корективи в документ, який потім скерують безпосередньо до Міністерства освіти та науки.
Успішні практики
А поки держава не впровадила цієї системи, правозахисники та освітяни навчають правам самостійно. Наприклад, проєкт ОДПЛ в Чернігові “Школа – територія прав людини” допомагає школам розбудувати своє освітнє середовище відповідно до міжнародних стандартів і принципів прав людини.
Успішний досвід у межах цього проєкту представила директорка Нововолинського ліцею №8 Людмила Шиян. За її словами, раніше школярі мусили мити підлогу в класах та прибирати територію школи, шкільна форма та чергування в школі були обов’язковими, що не має жодного стосунку до навчального процесу. Тепер таких вимог до дітей немає. Ще було непорозуміння між учителями і школярами, а діти були пасивними до учнівського самоврядування. Після участі в проєкті, за словами директорки ліцею, діти стали більш відкритими і почали звертатися по допомогу та поради до адміністрації школи.
Людмила ШиянТакож є проєкт “Університет – простір прав людини”, орієнтований на лідерів студентського самоврядування. Його мета – сформувати систему освіти у сфері прав людини у вишах, що базуватиметься на принципах поваги до гідності, верховенства права, свободи і недискримінації. До проєкту вже долучилися п’ять вишів України різного профільного напряму та спрямування.
Про позитивні зміни для студентської спільноти у вишах розповіли самі студенти та курсанти, які взяли участь у проєкті. Вони зазначили, що у вишах встановили пандуси, розробили антидискримінаційні політики, покращили роботу курсантсько-студентського самоврядування, скасували чергування в гуртожитках та інше.
Захід відбувся в партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Міністерством юстиції України, Координатором проєктів ОБСЄ, громадською організацією “Центр прав людини ZMINA”, ГС “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, Amnesty International в Україні, ГО “Батьки SOS”, Швейцарсько-українським освітнім проєктом “Розвиток громадянських компетентностей в Україні” (DOCCU) за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Фонду домів прав людини.
