В Україні буде забезпечено облік шкоди від війни з 2014 року

20 листопада 2024 року Верховна Рада України ухвалила важливий Закон № 10256 “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”, до доопрацювання та адвокації якого долучилася коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, зокрема і Центр прав людини ZMINA.

Фото: REUTERS/Vladyslav Musiienko

Цим законом в Україні впроваджується загальна система обліку немайнової шкоди, яку завдала нашим громадянам Росія. 

Відповідно до цього закону, має бути створений Державний реєстр осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (Реєстр постраждалих осіб), для забезпечення відшкодування шкоди, завданої їхньому життю та здоров’ю, в якому здійснюватимуться:

• облік громадян, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії РФ проти України;
• обмін даними між державними реєстрами, в частині обмінів інформацією про фіксацію шкоди життю та здоров’ю громадян, якої було завдано внаслідок збройної агресії РФ проти України;
• облік видатків державного та місцевих бюджетів, бюджетів соціальних фондів, пов’язаних з наданням допомоги та підтримки громадянам, які постраждали внаслідок російської збройної агресії.

Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова зазначає, що дуже важливим в цьому законі є те, що нарешті буде запроваджена єдина система обліку шкоди, яка спричинена збройною агресією проти України. 

“У цьому законі мова йде саме про немайнову шкоду, оскільки майнова у нас вже обліковується, а тут йдеться про шкоду для життя і здоров’я, про доступ до базових сервісів, про внутрішнє переміщення. Тобто в законопроєкті детально описані ці категорії”, — пояснює правозахисниця.

Вона також додає, що важливим є і те, що питання обліку шкоди буде здійснюватися від 2014 року, тобто від початку збройної агресії Росії проти України.

“Також важливо говорити, що цей закон запроваджує облік з 2014 року. Тобто фактично, якщо Міжнародний реєстр збитків говорить про облік шкоди й компенсацію лише за час повномасштабного вторгнення, то цей закон запроваджує систему обліку шкоди, спричиненої збройною агресією РФ, починаючи від 2014 року. Очевидно, що це прогресивний крок, оскільки не вся шкода, яка була спричинена агресією, обліковувалась. Тому важливо, щоб ми бачили ті категорії, які не обліковувалися і запроваджували для цього усі необхідні механізми”, — наголосила Альона Луньова.

Нагадаємо, що над законом № 10256 перед ухваленням працювали протягом року, зокрема долучилася і ZMINA.

Так, після реєстрації документа урядом у листопаді 2023 року його розкритикували правозахисні організації. Після чого Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів створив робочу групу, до якої долучилися експерти Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, які й вказали на низку недоліків у документі.

Тоді вони зазначили, що мета законопроєкту в попередньому варіанті –це утворення Реєстру постраждалих осіб. Однак він незрозуміло як узгоджувався з процесом утворення на рівні Ради Європи Реєстру збитків унаслідок війни, який є першим кроком до міжнародного компенсаційного механізму. В попередньому варіанті законопроєкту, який розкритикували правозахисники, ропонувалось утворити Реєстр постраждалих осіб без жодної згадки про те, що станом на кінець 2023 року вже існує ціла низка реєстрів, які містять інформацію про групи потерпілих. Тоді ж 2023 року правозахисники сумнівалися, що держава зможе ефективно компенсувати потерпілим шкоду життю і здоров’ю, адже запропонований перелік відповідних випадків є дуже широким.

До чергової, дванадцятої сесії Верховної Ради України, яка розпочала свою роботу 3 вересня 2024 року, цей документ був включений Коаліцією організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, до Дорожньої карти законопроєктів. В ній був список першочергових законопроєктів, які депутатам варто було ухвалити, а також перелік тих, які не можна ухвалювати без доопрацювання, або взагалі не варто ухвалювати, щоб не нашкодити людям ще більше.

В Дорожній карті був і доопрацьований законопроєкт №10256, який правозахисники вимагали ухвалити негайно. В своєму остаточному варіанті він вимагав створити Реєстр постраждалих від війни людей. Такий реєстр матиме централізовану інформацію про видатки держави та державного сектору економіки, які пішли на відшкодування збитків потерпілим, надання їм соціальної підтримки, а також облік шкоди життю та здоров’ю.

За словами Альони Луньової, саме у робочій групі під час доопрацювання на той час ще проєкту закону за участі правозахисників змінилася його філософія та логіка. І от нарешті 20 листопада 2024 року український парламент ухвалив цей закон. Наразі його має ще підписати президент України, а уряд після опублікування повинен ухвалити нормативно-правові акти, які необхідні для реалізації цього закону.

Цей матеріал профінансований UK International Development від Уряду Великої Британії; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну позицію Уряду Великої Британії.