Вільні голоси Криму. До друку готують документальну книжку про кримських політв’язнів

“Вільні голоси Криму” — це серія з 16 текстових портретів про громадянських журналістів-політвʼязнів. Команда проєкту розповідає історії їхнього життя, затримання та перебування в неволі. Публікації містять уривки з щоденників, листів, виступів у судах. Автори текстів досліджують судові справи, комунікують з родинами і правозахисниками. Ці матеріали стануть основою документальної книги.

Це спільна ініціатива Українського ПЕН, The Ukrainians Media, Центру прав людини ZMINA та видавництва Vivat, що є продовженням кампанії Українського ПЕН та ZMINA #SolidarityWords на підтримку авторів-політв’язнів в окупованому Криму.  

Усі текстові портрети про журналістів-політв’язнів будуть опубліковані на сайті The Ukrainians. Наразі вже вийшло 4 матеріали. Перша історія — про кримськотатарського журналіста й політика, першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, якого Росія звинуватила в “диверсії” та увʼязнила на 17 років. Другий портрет — ув’язненого позаштатного журналіста “Крим. Реалії” Владислава Єсипенка. Його РФ засудила до шести років колонії загального режиму. Третя історія — про Амета Сулейманова, громадянського журналіста з Бахчисарая, батька чотирьох синів, котрого російські окупанти ув’язнили за бажання показувати правду. Четверта — про Сервера Мустафаєва, правозахисника, засудженого до 14 років колонії суворого режиму.  Його родина була депортована з Криму у 1944 році.  

Редакторкою історій є авторка книжки “За перекопом є земля” Анастасія Левкова. Серед журналістів проєкту — Олександра Єфименко, Ірина Славінська, Олеся Яремчук, Віра Курико, Рустем Халілов, Ольга Духнич, Євгенія Генова. 

Спецпроєкт стане основою документальної книжки. Упорядницями є репортерка Олеся Яремчук та співзасновниця The Ukrainians Media Інна Березніцька. Книжка вийде друком українською та англійською мовами у видавництві VIVAT восени. Видання важливе для адвокаційної роботи українських правозахисників. 

“Мета “Голосів вільного Криму” — привернути увагу до справ українських заручників Кремля. Кожен текст покликаний тримати у фокусі уваги українців історії кримських журналістів, яких незаконно ув’язнила російська окупаційна влада. Друге завдання проєкту — адвокаційне — сприяти міжнародному тиску на росію задля звільнення політв’язнів. Саме тому книжка вийде двома мовами — англійською та українською”, — говорить Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН та ініціаторка проєкту. 

“З початком повномасштабного вторгнення в українському суспільстві зі зрозумілих причин дещо змістився фокус уваги — ті злочини проти людських свободи і прав, що нині відбуваються в окупованому Криму, опинилися в тіні загальної ситуації в країні. Тому нині дуже важливо продовжувати говорити про це та підтримувати тих, хто стоїть за свої права в надзвичайно складних умовах. Наша місія — зберегти історії кримських політв’язнів та максимально зробити їх почутими в глобальному співтоваристві. Саме тому видання, яке вийде наприкінці року у видавництві “Vivat”, готується паралельно українською та англійською мовами”, — говорить Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва “Vivat”.

Станом на 24 квітня 2024 року окупанти незаконно ув’язнили — 218 людей, з яких 133 — кримські татари. Арештовані — 40 (з них 29 кримські татари), ув’язнені — 150 (з них 98 кримські татари), без статусу — 28 (з них 6 кримські татари). Серед тих, кого Росія тримає в неволі — 16 медійників, блогерів і громадянських журналістів. Це дані Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

Крім того, за словами менеджерки проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторії Нестеренко, протягом 2022-2023 року ZMINA зафіксувала у Криму 162 випадки атак проти професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів, редакцій традиційних та онлайн-видань, телеграм-каналів, а також онлайн-активістів. 

“Найчастіше кримські журналісти зіштовхуються з погрозами, затриманнями, арештами та штрафами за звинуваченнями в адміністративних правопорушеннях”, – додала Вікторія.

Спецпроєкт “Вільні голоси Криму” втілюється за підтримки Національного фонду демократії (NED).