Як знайти баланс між безпекою громадян та ефективною правоохоронною системою – дискусія

Співвідношення між дотриманням особистої безпеки громадян і ефективністю правоохоронної системи часто є справжнім випробуванням навіть для стабільних демократій. Як вибудувати систему відносин між державою і громадянами так, аби особистий простір безпеки був гарантований, а ефективність правоохоронних органів не була завісою для його порушення? Саме про це говорили правозахисники та експерти під час онлайн-дискусії “Особиста безпека і ефективна правоохоронна система: як досягти здорового балансу?”.

На думку модераторки заходу, політичної аналітикині фонду “Демократичні ініціативи” Марії Золкіної, на темі безпеки для людини чи не найбільше проявляється дієвість державних механізмів.

“Саме через безпекові ситуації наші громадяни дізнаються про те, який стан справ у системі із захисту прав людини і функціонування правоохоронної системи “, – наголосила експертка.

Політичний аналітик фонду “Демократичні ініціативи” ім.Ілька Кучеріва Андрій Сухарина розповів про довіру до правоохоронних органів. За його словами, до антикорупційних органів, як-от НАБУ, САП, рівень недовіри становить майже -50%. МВС має  -43% недовіри, а Національна поліція — -30%.

“Якщо ми комусь не довіряємо, то досить складно нас переконати в тому, що ці органи ведуть свою роботу якісно, навіть, якщо в певний момент вони почнуть це робити. Ми потрапляємо в таке замкнуте коло, коли неможливо змінити ситуацію з якогось одного боку”, – каже експерт.

Свої опитування щодо довіри до правоохоронців проводить також Центр соціології права та кримінології. Директор центру Сергій Баглай акцентував на різниці у ставленні, коли люди мали прямий контакт з охоронцями закону та порядку: “Під час опитування людей стає зрозуміло, чи мали вони контакт з поліцією і можуть особистий досвід переказати. А якщо людина не мала такого досвіду, то зазвичай йдеться про так звану абстрактну довіру”.

Однією з причин недовіри до правоохоронних органів є “погані традиції”, що йдуть ще з радянських часів, каже Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. Він зауважив, що оцінка роботи поліцейського залежить не від його конкретної користі для людей, а від виконання бюрократичних процедур – наприклад, показників звітності про рівень розкриття злочинів, від чого, своєю чергою, залежить зарплатня правоохоронця. 

На думку співзасновниці Медійної ініціативи за права людини Ольги Решетилової, формування відчуття безпеки у суспільстві – це двосторонній процес. З одного боку є стереотипи, якими живе суспільство щодо правоохоронних органів, а з іншого – якими живуть представники правоохоронних органів щодо суспільства. Адже велика кількість працівників правоохоронних органів, за словами експертки, зашорені у своєму ставленні і щодо правозахисного середовища, і щодо самих активістів.

“Ми бачимо, що для них активіст — це лайливе слово, тому що коли до них приходять активісти зі своїми проблемами — писати заяви про злочин проти них, розповідати про переслідування — дуже часто поліцейські відверто сміються їм у вічі і говорять, що всі активісти проплачені і переслідують свої інтереси”, – каже правозахисниця.

Людмила Янкіна, правозахисниця і керівниця проєктів в Центрі прав людини ZMINA вважає, що громадянське суспільство доволі багато кроків зробило для співпраці, але правоохоронна система постійно від цього дистанціюється.

“Правоохоронна система працює таким чином, що громадянське суспільство має постійно щось доводити. Постійно потрібно говорити, що є якась проблема, що потрібен захист, що потрібні зміни в національному законодавстві. Мені би хотілося побачити більше активності з боку правоохоронних органів”,– каже правозахисниця.

Міжнародні організації, за ї словами, стимулюють співпрацю правоохоронців з недержавними сектором.

“Дуже часто нам щось вдається зробити лише тому, що є ті, хто спостерігає. Тобто це міжнародні організації, які нагадують представникам нашої правоохоронної системи : “взагалі-то ми виділяємо гроші на вашу реформу, тому співпрацюйте”. І тільки тоді відбувається бодай якась адекватне співпраця”, – вважає Янкіна.

Відео з дискусії дивіться тут.

Організатори заходу: фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва у співпраці з Фондом ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна. 

Підготовлено за матеріалами сайту “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва