Завдяки діям Національного превентивного механізму в країні відбуваються суттєві зміни – учасники форуму

Четвертий щорічний форум моніторів Національного превентивного механізму (НПМ), що нині відбувається у Чернігівській області, зібрав понад 80 моніторів місць несвободи з різних регіонів України, а також співробітники офісу Уповноваженого ВР з прав людини.

Відкриваючи захід, в.о. керівника департаменту НПМ офісу Уповноваженого ВР з прав людини Катерина Чумак зазначила, що, за оцінками Підкомітету ООН з попередження катувань, за кілька останніх років в Україні зменшилась кількість випадків тортур і жорстокого поводження в місцях несвободи. Поруч із запуском системи безоплатної правової допомоги і нового Кримінального процесуального кодексу цьому посприяв початок роботи в Україні Національного превентивного механізму. Катерина Чумак розповіла, що за період з 2012 по 2016 роки НПМ здійснив уже більше тисячі візитів до місць несвободи.

“Я знаю, що таке тортури і жорстоке поводження не з міжнародних та національних документів. На жаль, все це довелося пережити на власному досвіді, коли в 90-х роках я валявся на підлозі у райвідділку, закований в наручниках, з протигазом на голові, куди вприскували газ і перекривали кисень. Переживши це на власному досвіді, не хочеться, щоб мої чи чиїсь діти могли опинитися на моєму місці. І це – найголовніша мотивація, чому я приєднався до Національного превентивного механізму. Це – наша спільна справа та інструмент, за допомогою якого можна змінювати країну”, – розповів монітор НПМ, голова правління ГО “Україна без тортур” Олександр Гатіятуллін. 

За словами голови правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, робота НПМ направлена на колосальні і системні зміни, які відбуваються в місцях несвободи, і вона є складною, “враховуючи і розмір нашої країни, і збройний конфлікт, який досі триває і торкається безпосередньо багатьох тисяч людей в різних типах місць несвободи”.

“Перед нами стоїть величезний виклик, адже ми позбавлені доступу до сотень місць несвободи на окупованій території Криму та Донбасу, однак це означає, що ми не маємо права сидіти склавши руки, а повинні шукати можливості допомагати цим людям”, – заявила вона.

З іншого боку, за словами Печончик, війна поляризувала погляди в суспільстві і спричинила зростання рівня толерантності до проявів насильства: “Багато хто думає, що піддавати тортурам сепаратистів чи терористів, – це нормально. І це ще один виклик, з яким нам доведеться працювати”.

На її думку, це також відкрило вікно можливостей, наприклад, почалися реформи в пенітенціарній системі: “Переконана, що Національний превентивний механізм має просувати власне бачення і підходи до цих реформ”, – додала вона.

За словами Катерини Чумак, низка змін уже відбулася протягом року завдяки роботі НПМ. Зокрема, Верховна Рада прийняла декілька законопроектів щодо установ Державної пенітенціарної служби: “Є законодавчі акти, прийняті в першому читанні, а є й такі, що вже прийняті і працюють, і це – результат нашої роботи”. Інші нормативно-правові акти були прийняті урядом, і вони стосуються установ Державної міграційної служби, Держприкордонслужби, закладів Міноборони і Державної судової адміністрації.

На форумі також було презентовано новий фірмовий стиль Національного превентивного механізму і нову організацію “Україна без тортур”, яка об’єднає моніторів НПМ. Монітори визначили адвокаційні пріоритети і попрацювали над розробкою кампаній для досягнення цих цілей.

“Це вже четвертий поспіль форум моніторів НПМ, який підтримує Міжнародний фонд “Відродження”, і цього року є різниця з попередніми заходами, адже основним локомотивом із підготовки форуму стала сама спільнота моніторів. Важливо, щоб спроможність моніторської спільноти розвивалася – щодо визначення власних потреб, щодо необхідних навчальних і комунікаційних заходів, а також формування адвокаційних пріоритетів для покращення ситуації в місцях несвободи”, – заявила співробітниця цього фонду Василина Яворська.

Четвертий щорічний форум моніторів Національного превентивного механізму організований у співпраці з Офісом Уповноваженого ВР з прав людини, Центром інформації про права людини за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.