Жінки тримають одна одну, і це рятує життя: панель “Girl Power” на Crimea Global
18 листопада в межах Третьої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася п’ята панельна дискусія “Girl Power. Жінки проти насильства та пригноблення у всьому світі”.
До панельної дискусії долучилися феміністична авторка та консультантка з прав людини, членкиня Aúna Ана Васкес Кольменарес, співкерівниця напряму “Жінки, мир та безпека” в African Women Leaders Network (AWLN) Енні Моді, адвокатка й експертка з прав людини Тамара Суху Роа, правозахисниця та адвокатка Лейла Сеїтбек, кримськотатарська активістка та колишня політув’язнена Леніє Умерова.
Модераторкою виступила журналістка, колумністка, виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська.
У межах панелі презентували соціальне відео з історіями жінок, які пережили російський полон, окупацію, сексуальне насильство. Зокрема, однією з героїнь ролика стала кримськотатарська активістка та колишня політув’язнена Леніє Умерова.
Леніє Умєрова у своєму виступі розповіла, що росіяни викрали її та арештували, коли вона намагалася приїхати в Крим до хворого батька. За словами Умєрової, тільки через майже шість місяців ув’язнення росіяни розповіли, що її звинувачують у шпигунстві, після чого її перевезли до однієї з найзакритіших в’язниць Росії, де в підсумку вона провела півтора року.
“Росія тисне на тебе кожного дня. Щодня вони показово арештовують людей, саджають до в’язниці й подають це в такий спосіб, щоб спеціально залякати кожного і сказати, що завтра цією ув’язненою людиною можеш стати ти”, — наголосила Леніє.
Леніє УмєроваПравозахисниця та адвокатка Лейла Сеїтбек у своєму виступі відзначила, що політичний тиск на Киргизстан з боку Росії є надзвичайно потужним. До того ж, їхня країна досить маленька, має обмежені ресурси і трішки більше шести мільйонів населення, а відтак у разі збройної російської агресії не матиме достатніх сил для того, щоб боротися з Росією. У той же час, Киргизстан входить до клубу так званих авторитарних режимів спільно з Узбекистаном, Казахстаном, Таджикистаном, Туркменістаном, а також Венесуелою, Кубою та Іраном. А лідером цього клубу є Росія.
“Режими цих країн будуються на основі спільної релігії, ідеології, ідеях врядування та існування політичних еліт, які продовжують красти ресурси власного народу. Вони збагачуються за рахунок народу і залишаються при владі постійно. Росія ж обіцяє їм можливість постійного знаходження при владі, безкарність, політичну підтримку на міжнародній арені”, — говорить Лейла Сеїтбекє.
З іншого боку, за словами правозахисниці, Киргизстан надає багато ресурсів Росії. Зокрема, в контексті людського капіталу, бо у Центральній Азії великий потенціал для вербування молодих людей до Збройних сил РФ. Також країна створює можливості для відмивання грошей через крипто-платформи, які активно використовує Росія, умови для релокації російського бізнесу до Киргизстану. Крім того, Росія чинить дуже великий тиск на країну для того, щоб знищити громадянське суспільство.
“Протягом останніх кількох років влада закривала громадські організації, а журналісти були змушені виїжджати за кордон або ж потрапляли до в’язниці. Декілька моїх колег опинилися за ґратами за звинуваченням у вчиненні державного перевороту та терористичній діяльності”, — додала Лейла Сеїтбекє.
Наприкінці виступу правозахисниця згадала про насильство проти жінок і дівчат в Киргизстані, щоб придушити голос жінок в країні.
“Для того, щоб жінки сиділи по домівках і мовчали, влада пригноблює й ізолює активних представниць жіноцтва. Жінки в нашому суспільстві — це 50% населення. І для авторитарного режиму можливість тримати 50% населення в таких умовах, в умовах мовчання, насправді дуже полегшує їхню роботу”, — підкреслює правозахисниця.
Лейла СеїтбекЕнні Моді під час свого виступу акцентувала на подібності ситуації в східній частині Демократичної Республіки Конго, у тимчасово окупованому Криму й на інших окупованих територіях України, адже і там, і там жінки потерпають від насильства і переслідувань з боку озброєних груп. Вона наголосила, що жінки там долучаються до гуманітарного реагування та опору порушенням прав людини попри ризики для власного життя та здоров’я.
Тамара Суху Роа у своїй промові звернула увагу на те, як жінки виживають в авторитарних режимах і підтримують одна одну. На її думку, за кожною цифрою стоїть обличчя жінки, матері, сестри, дружини, доньки і через репресії вони змушені мовчати. У той же час, сміливі жінки допомагають одна одній, поширюють важливу інформацію, дбають про родини репресованих. Жінка стає містком, який передає знання і пам’ять, які хочуть приховати авторитарні режими.
“Підтримка одна одної важлива для виживання жінок в авторитарних режимах, для щоденної боротьби з ним. Жінки можуть підтримувати одна одну через створення комунікаційних мереж, за допомогою сучасних технологій, через спільні заходи та конференції”, — вважає Тамара Суху Роа.
Правозахисниця пригадала інформаційну кампанію, якою керувала на підтримку політичних в’язнів по всьому світу. За її словами, публічність таких історій в інших країнах, не дає можливості цим людям зникнути і зламатися.
“Якщо я поширю таку історію, то вона залишиться живою. Інші люди зможуть написати лист цій людині, підтримати її родину, публічно висвітлити її історію в соціальних мережах, тиснути на політиків. Солідарність не завжди відкриває двері в’язниць, але вона послаблює авторитарні режими”, — підсумувала Тамара Суху Роа.
Ана Васкес Кольменарес під час виступу наголосила, що феміцид — це не просто вбивство жінок, а політичний сигнал про те, що держава толерує насильство й не захищає їхнє життя. За її словами, у різних регіонах — від Латинської Америки до Центральної Азії, тимчасово окупованого росіянами Криму — форми насильства відрізняються, але логіка одна: контроль, страх і підкорення. Вона поділилася, що в Україні побачила унікальну інфраструктуру турботи — від львівського UNBROKEN до жіночих ініціатив у прифронтових містах, які документують воєнні злочини, допомагають сім’ям і відбудовують громади.
“Сміливість українських жінок не є абстракцією. Вона організована, практична, колективна — і світ має це знати. І не лише про трагедію, світ має знати про виняткове лідерство українських жінок“, — резюмувала Ана Васкес Кольменарес.
Ана Васкес КольменаресНагадаємо, що 17 листопада в Києві відбулося відкриття Третьої міжнародної конференції “Crimea Global”. У заході взяли участь понад 200 учасників і учасниць із різних куточків світу — серед них провідні експерти, науковці, журналісти, правозахисники, лідери громадської думки та представники міжнародних організацій.
Цього дня на полях конференції також пройшло три панельні дискусії, присвячені Україні, Криму та глобальному виміру, використанню авторитарними режимами нових технологій, зокрема дронів, проти мирних громадян та проблемам сучасної журналістики під час війни між Росією та Україною.
Увечері в книгарні “СЕНС” відбувся особливий мистецький комеморативний вечір — “Memoria Orbis: пам’ять тримає світ”. Подія була присвячена українським митцям, життя яких забрала російська агресія, але чия творчість продовжує підтримувати й об’єднувати наш спільний світ.
14 листопада учасники конференції відвідали Львів, 15 листопада продовжили знайомство з Україною в Харкові, 16 листопада гості конференції “Crimea Global” прибули до Києва, де в Офісі представництва / Кримської платформи відбувся закритий захід у форматі круглого столу “Ukraine’s Resilience in War: Challenges, Responses, and International Support”.
Організатори: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини.
Партнери: Український інститут, PEN Ukraine, Truth Hounds, Медіацентр “Україна”, Transatlantic Dialogue Center.
Захід організовано за підтримки: Програми “Партнерство за сильну Україну”, Міжнародного фонду “Відродження”, Празького центру громадянського суспільства, Фонду “Аскольд і Дір”, що адмініструється ІСАР “Єднання” та ООН Жінки.
Фото: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим
