ZMINA отримала статус “небажаної” іноземної організації в Росії

Центр прав людини ZMINA у Росії отримав статус “небажаної іноземної неурядової організації”. Таке рішення ухвалила Генпрокуратура країни-агресора, зазначивши, що організація нібито “бере участь у просуванні політики недружніх країн з питань військової операції в Україні”.

Російська генеральна прокуратура стверджує, що після початку війни ZMINA брала участь e міжнародній ізоляції Москви, зокрема, співпрацювала з визнаними в Росії “небажаними” чеською People In Need (“Людина в біді”) та американською Freedom House.

Тетяна Печончик, голова правління Центру права людини ZMINA, відреагувала на цю заяву та зазначила, що ZMINA продовжить збирати і документувати факти воєнних злочинів, вчинених російськими військами на території України.

“На території Росії наша організація не працювала і поки не працює. А на території України “нєжєлатєльною” є сама РФ, яка вдерлася сюди в 2014 році, окупувала Крим, почала війну на Донбасі, а з 2022 року — на території всієї країни, що призвело до загибелі десятків тисяч людей. Росії, армія якої щодня масово вчиняє воєнні злочини і злочини проти людяності. Вбиває, катує, гвалтує, депортує українців. Росії, яку очолює підозрюваний Міжнародним кримінальним судом злочинець. ZMINA продовжить збирати і документувати факти звірств, які вчинені в ході російської збройної агресії в Україні, доносити ці факти до світу, допомагати потерпілим і боротися за правосуддя і покарання злочинців. І цей день обовʼязково настане”, — наголосила Тетяна Печончик.

Тетяна Печончик

Центр прав людини ZMINA було засновано у 2012 році. Наша організація захищає права людини і основоположні свободи. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ZMINA фокусується на документуванні воєнних злочинів РФ. 

Нагадаємо, що у переліку іноземних та міжнародних неурядових організацій, діяльність яких визнана небажаною на території Росії, зазначено щонайменше 137 організацій.

Раніше “небажаними” в Росії були визнані інші об’єднання, що працюють у сфері захисту прав кримчан, зокрема, Кримська правозахисна група (№55), а також громадські організації “КримSOS” (№80) та “Дім прав людини Крим” (№99), Кримськотатарський ресурсний центр (136).