ZMINA приєдналася до Женевського кіновечора, присвяченого переслідуванням в окупованому Криму
Організація People in Need та Фундація домів прав людини провели захід, присвячений ситуації з правами людини в окупованому Криму, за фінансової підтримки Представництва Чеської Республіки та Представництва ЄС при ООН. Під час заходу, що відбувся 26 вересня у Женеві, провели показ фільму про політв’язня Нарімана Джеляла з подальшим обговоренням. Тетяна Жукова, менеджерка з міжнародної адвокації ZMINA відвідала захід та розповіла про постійні переслідування в Криму, а також нелюдське ставлення до політв’язнів.
Фото: Фундація домів прав людиниВступне слово виголосили заступниця Представника Чеської Республіки при Відділенні ООН у Женеві Габріела Буато Пільна, Представник України при Відділенні ООН у Женеві Євгенія Філіпенко та директор People in Need Шимон Панек. Левіза Джелял, дружина політв’язня Нарімана Джеляла, записала для присутніх відеозвернення, в якому розповіла історію ув’язнення чоловіка та його теперішнє становище. Після цього відбувся показ фільму “Голос Криму. Наріман Джелял”.
https://www.youtube.com/watch?v=gTBA64mryvc
Наріман Джелял – кримськотатарський активіст і громадянський журналіст, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Після участі в міжнародному саміті Кримської платформи у 2021 році, був заарештований разом із братами Асаном та Азізом Ахтемовими за підозрою “в скоєнні диверсії на газопроводі” у Криму. Російський “суд” засудив Нарімана до 17 років, Асана до 15 років, а Азіза до 13 років позбавлення волі. У липні 2023 року “суд” відхилив апеляції Джеляла та братів Ахтемових на призначені їм терміни ув’язнення. Крім того, було ухвалено рішення про жорсткіше обмеження волі: відбування покарання у камерах впродовж перших трьох років, решту – у виправних колоніях.
Наріман Джелял має набряки, варикозне розширення вен і хронічні проблеми з хребтом. Йому не надають медичної допомоги, не обстежують, зазвичай ставляться зневажливо та принижують. Тепер Джелялу загрожує депортація на територію Росії.
Фото: Фундація домів прав людиниПісля показу фільму відбулася панельна дискусія за участю представників українського громадянського суспільства та ЗМІ: Тетяни Жукової зі ZMINA, репортера Альони Савчук та Надії Іванової з People in Need.
“З самого початку російської окупації Кримського півострова у 2014 році активісти, правозахисники та журналісти зазнавали переслідувань, незалежних адвокатів принижували, українські та кримськотатарські ЗМІ позбавляли ліцензій. З початком повномасштабного вторгнення ситуація загострилася ще більше: наразі відомо про щонайменше 186 кримських політв’язнів”, – розповіла Тетяна Жукова.
Вона поділилася кількома історіями політв’язнів. Богдан Зіза, український художник, який облив синьою та жовтою фарбами двері Євпаторійської міської адміністрації в Криму на знак опору, отримав 15 років позбавлення волі. Леніє Умерова – молода SMM–менеджерка українського модного бренду. Її батько захворів на рак, тож вона вирішила відвідати його у Криму, але дорогою Леніє затримали й тепер їй загрожує до 20 років позбавлення волі лише за те, що вона кримська татарка. Від жорстоких дій Росії страждають і люди з інших країн: 75-річний іспанський волонтер Мар’яно Гарсіа Калатаюд був затриманий окупаційною “владою” на Херсонщині, його депортували до Криму, тримали без зв’язку із зовнішнім світом та катували.
Фото: Фундація домів прав людиниКатування та жорстоке поводження з політв’язнями є поширеною практикою в тимчасово окупованому Криму, а ненадання медичної допомоги – одним з видів такого поводження. Через це в російських в’язницях цього року померли двоє кримських політв’язнів – Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг.
Зараз у Криму перебувають щонайменше 45 політв’язнів із проблемами здоров’я, 21 з них потребують невідкладної медичної допомоги. Хтось має II чи III групу інвалідності, хтось потребує операції на серці, хтось переніс інсульт за ґратами, хтось зазнавав катувань у місцях позбавлення волі та отримав хронічні захворювання – нікому з цих людей не було надано лікування.
Фото: Фундація домів прав людиниПотрібно говорити про кримських політв’язнів, робити відповідні заяви, надсилати запити про стан їхнього здоров’я, закликати до звільнення чи обміну, ділитися історіями політв’язнів в соцмережах, ставати їхніми послами, а також застосовувати санкції проти осіб, які порушують права політв’язнів та ставлять під загрозу їхнє життя.
