ZMINA взяла участь у зустрічі правозахисників та ЮНЕСКО щодо посилення репресій проти журналістів в окупованому Криму

У Представництві Президента України в АРК 27 травня 2026 року відбулася консультативна зустріч за участі експертів, правозахисників та Антени ЮНЕСКО в Україні, присвячена ситуації зі свободою слова, освітою, культурною та природною спадщиною в окупованому Криму. Участь у заході також взяла представниця Центру прав людини ZMINA Нарі Усенко.

Віталій Секретар, Юлія Тищенко, Ольга Куришко з мікрофоном, Неля Гринишин

Під час заходу учасники обговорили посилення репресій проти журналістів, блогерів, правозахисників та громадських активістів на півострові, а також нові механізми контролю над інформаційним простором, які впроваджує Росія в окупації. 

Постійна Представниця Президента України в АРК Ольга Куришко заявила, що РФ системно використовує культуру, історію та інформаційний простір як інструмент війни проти української та кримськотатарської ідентичності.

“Для Росії є нормою знищувати ментально та фізично все українське, стирати пам’ять, підміняти історію та витісняти ідентичність”, — наголосила Куришко.

Голова Антени ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі підкреслила важливість постійного міжнародного моніторингу ситуації в окупованому Криму та документування порушень прав людини.

“Ми цінуємо цю співпрацю та розуміємо, наскільки важливо сьогодні не лише документувати порушення, а й посилювати практичну взаємодію для реагування на них”, — зазначила вона.

К’яра Децці Бардеск

Окрему увагу під час зустрічі приділили стану свободи слова в окупованому Криму. Як випливає з моніторингу Центру прав людини ZMINA за період квітень 2025-го – травень 2026 року, основною формою тиску на журналістів, блогерів та онлайн-активістів залишаються юридичні переслідування, адміністративні справи та позапроцесуальний тиск.

Правозахисники зафіксували 26 випадків атак та погроз щодо працівників медіа, громадянських журналістів, блогерів і активістів. Серед основних тенденцій — використання законодавства про “іноземних агентів”, заочні переслідування журналістів, які виїхали з півострова, а також обшуки, “профілактичні бесіди” та виклики до силовиків.

У ZMINA наголошують, що невелика кількість зафіксованих випадків не свідчить про покращення ситуації, а є наслідком фактичного знищення незалежної журналістики в окупованому Криму після 2014 року.

“Росія продовжує вибудовувати в Криму модель повного контролю над інформаційним простором. Незалежна журналістика там фактично витіснена, а будь-які спроби висвітлювати порушення прав людини або критикувати окупаційну владу супроводжуються ризиком переслідувань”, — зазначила Нарі Усенко під час зустрічі.

Правозахисники звернули увагу на посилення російського законодавства для придушення свободи слова в окупованому Криму, зокрема через розширення норм про “іноземних агентів” та нові механізми переслідування. Також окупаційна влада й надалі обмежує доступ незалежних журналістів до судів у політично мотивованих справах.

Марія Суляліна, Ольга Скрипник з мікрофоном

Серед іншого на зустрічі також торкнулися питань мілітаризації освіти, переписування історії відповідно до російських пропагандистських наративів, порушення культурних прав кримських татар, руйнування культурної спадщини та екологічні загрози на окупованому півострові.

Наприкінці заходу учасники наголосили на необхідності подальшої співпраці з міжнародними організаціями, зокрема ЮНЕСКО, для документування порушень прав людини та захисту культурної й природної спадщини в окупованому Криму.

Раніше ZMINA писала, що правозахисники подали до ООН матеріали про дезінформацію РФ як інструмент тиску на культурні права в умовах війни.

Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.