Що має зробити держава для реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій?

Збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася у 2014 році з окупації територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, коли Російська Федерація встановила ефективний контроль над півостровом.

Після початку широкомасштабної збройної агресії проти України у лютому 2022 року РФ перетворила Кримський півострів не лише на одну з ключових військових баз, а й на суцільне місце несвободи. У Криму тримають українських військовополонених та цивільних заручників, туди примусово переміщують українських дітей з територій, окупованих після 24 лютого 2022 року.

У березні 2021 року Президент України затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цей документ містить керівні принципи та пріоритетні напрями реінтеграції тимчасово окупованої території Криму.  Водночас із початком широкомасштабного вторгнення декларативний політичний курс держави на звільнення Кримського півострова із застосуванням «політикодипломатичних» заходів був змінений: тепер ідеться про повернення території Криму військовим способом, що створює як додаткові ризики, так і можливості, оскільки, очевидно, є єдиним реалістичним шляхом деокупації півострова.

Втім, окрім питань військової тактики та стратегії, наближення перспективи деокупації території Криму породжує чимало питань щодо способів та форм реінтеграції населення півострова в правовий, освітній, культурний, інформаційний простори України. Правозахисники розробили рекомендації для української влади щодо ефективної реінтеграції мешканців тимчасово окупованої території Криму.

Переглянути рекомендації можна українською та англійською.