Росія перед нападом на Україну і у 2014 році, і у 2022 розпалювала ворожнечу до українців — Тетяна Печончик

Росія протягом довгих років використовує мову ненависті проти українців — і це цілеспрямована політика. Такі дії РФ несуть в собі заклики до насильства, до дискримінації і готують підґрунтя для вчинення різних міжнародних злочинів, які росіяни й скоюють на окупованих територіях України. 

Про це говорили 5 червня в межах дискусії “Як мова ненависті пов’язана із воєнними злочинами?”, яку організував Docudays UA 2024.

Як зазначила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, чітко прослідковується прямий зв’язок між мовою ворожнечі і тим, що транслюється через російські офіційні джерела, телеканали, сайти під час окупації.

“Злочин агресії було би набагато складніше реалізувати, тобто сам факт нападу Росії на Україну, якби не було оцієї кампанії підживлювання і розпалювання ворожнечі до українців. І це відбувається протягом всієї десятирічної війни та окупації. Ми разом з КПГ робили дослідження, де можна помітити, що ще перед нападом на Україну у 2014 році йшла дуже масована обробка російського населення та підготовка. Перед повномасштабним вторгненням також була дуже посилена кампанія”, — розповідає Печончик.

Голова ZMINA розповіла, що організація проводить польові місії на деокупованих територіях. Команда вже побувала на Київщині, Харківщині, Херсонщині та в інших регіонах.

“Під час спілкування із жертвами злочинів фіксуємо, що мотив ненависті був тригерним або був навіть ключовим мотивом, чому для скоєння злочину обиралися ті чи інші жертви, або чому їхнє положення погіршувалося у порівнянні з іншими. Один з тригерів — коли людина не розмовляла чи недостатньо добре розмовляла російською мовою або розмовляла українською мовою. Інший фактор – це наявність якоїсь української символіки. Ще тригер — коли з’ясовувалася належність людини до якихось громадських або політичних рухів. І наостанок – це належність до якихось культурних об’єктів, інституційних, тобто щось релігійне, що пов’язано саме з українською державою”, — каже голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик і підсумовує, що це були злочини, мотивовані ненавистю саме за національною ознакою.

Росіяни затримували та катували людей через національні ознаки, крім того, часто були й психологічні знущання. Печончик додає, що серед елементів психологічного тиску широко використовувалося, наприклад, примушування до публічного виконання російського гімну, скандування принизливих гасел.

“Значна частина потерпілих говорили, що їхнє становище значно погіршувалося, якщо вони використовували українську мову або недостатньо добре володіли російською. І це сприймалося росіянами як прояв ворожості і заохочувало вчинення насильства”, — зауважила правозахисниця. 

Дивіться відео із заходу.