Головний виклик — масштаб роботи: Тетяна Печончик розповіла, як криза в Офісі Генпрокурора впливає на розслідування воєнних злочинів

Гучний корупційний скандал та втеча за кордон ексгенпрокурора Руслана Кравченка занурили Офіс Генерального прокурора у глибоку кризу. Поки у верхівці тривають розслідування та кадрові перестановки, рядові прокурори та слідчі продовжують займатись справами пов’язаними з російською агресією. Проте події останнього місяця вплинули і на їхню роботу.

Тетяна Печончик. Фото: Артем Галікн

На “Цензор.НЕТ” вийшов матеріал про те, як криза в Офісі Генерального прокурора та кадрові зміни можуть позначатися на розслідуванні цих злочинів. Автор матеріалу Веніамін Трубачов поговорив із представниками правозахисної спільноти, юристами та міжнародними експертами про виклики для української системи юстиції та розслідування воєнних злочинів.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик звернула увагу насамперед на масштаб роботи, яку сьогодні виконують українські правоохоронці, та обмеженість ресурсів системи.

За її словами, кількість злочинів, пов’язаних із російською агресією, вже перевищила 265 тисяч, із них щонайменше 239 тисяч — воєнні злочини. Водночас цю роботу по всій країні виконує обмежена кількість фахівців органів досудового розслідування та прокуратури — близько 700-800 людей.

“Саме масштабність роботи, а не репутаційні кризи, спричинені корупційними скандалами, є головним викликом для прокуратури”, — зазначила Тетяна Печончик.

Вона наголосила, що навіть добре розвинена правова система з мотивованими працівниками не може без додаткових ресурсів одночасно забезпечити належне розслідування такої кількості кримінальних проваджень. Через обмеженість ресурсів слідчі та прокурори змушені визначати пріоритетні справи та напрямки роботи.

Окремо Тетяна Печончик звернула увагу на новий для української системи юстиції виклик — розслідування злочинів проти людяності. Відповідна кваліфікація з’явилася в Кримінальному кодексі України після ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

“Навесні наша організація подала до Прокуратури АР Крим заяву про злочин проти людяності щодо позбавлення права на справедливий суд, що супроводжується затриманнями й катуваннями. На півострові побудована ціла система переслідувань, до якої причетні не лише слідчі, прокурори чи працівники ФСБ, а й судді, які виносять незаконні вироки”, — розповіла голова правління ZMINA.

За її словами, для правозахисників важливо, щоб Офіс Генерального прокурора напрацьовував практику розслідування таких злочинів та доводив відповідні справи до суду.

“Сподіваємося, що всі шторми та репутаційні скандали навколо керівництва ОГП чи окремих недоброчесних працівників не впливатимуть на розбудову цієї експертизи”, — наголосила Тетяна Печончик.

Матеріал також містить коментарі представників Центру протидії корупції, JustGroup, Консультативної місії Європейського Союзу в Україні та експерта з міжнародного гуманітарного права. Його автор аналізує виклики для прокуратури на тлі кадрових змін, корупційних скандалів, великої кількості проваджень щодо міжнародних злочинів та необхідності розбудови сталої практики їхнього розслідування.

Повністю матеріал “Як корупційний скандал в ОГП впливає на розслідування воєнних злочинів”, який було написано за підтримки IWPR, можна прочитати на сайті на “Цензор.НЕТ” за цим посиланням.