КРИМ: дім, за який ми боремось: підсумки форуму до Дня спротиву окупації за участі ZMINA | Центр прав людини ZMINA

КРИМ: дім, за який ми боремось: підсумки форуму до Дня спротиву окупації за участі ZMINA

A+ A-

26 лютого 2026 року у Київ відбувся форум “КРИМ: дім, за який ми боремось”, присвячений Дню спротиву окупації Криму. Захід об’єднав представників органів державної влади, правозахисних організацій, дипломатичного корпусу, українських та міжнародних експертів для обговорення ключових викликів, пов’язаних із триваючою окупацією півострова, порушеннями прав людини та безпековою ситуацією в Чорноморському регіоні.

Співорганізаторами форуму виступили Представництво Президента України в АР Крим / Офіс Кримської платформи, Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA та КримSOS. Ведучою заходу стала виконавча продюсерка радіо “Культура” Ірина Славінська.

Відкриття форуму: 12 років спротиву

Форум відкрила Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко. Вона наголосила, що для України війна почалася саме з окупації Криму у 2014 році, а за 12 років тимчасової окупації репресії лише посилилися. Нині понад 280 осіб переслідуються Росією за спротив окупації.

Ольга Куришко

Куришко підкреслила, що саме з Криму розпочалася практика незаконного переміщення українських дітей, а сам півострів окупаційна влада перетворила на військову базу для атак по материковій частині України. Вона також акцентувала на необхідності консолідації міжнародних зусиль задля деокупації півострова.

Онлайн до заходу долучився перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. Він підкреслив, що Крим є найдовше окупованою територією України і держава не має права дозволити світові забути про це: “Війна почалася з Криму, і все, що там відбувалося останні 12 років, перекинулося на всю Україну”.

Олександр Корнієнко

Заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс акцентував, що у 2014 році міжнародна спільнота сприйняла події в Криму як локальну кризу, не усвідомлюючи масштабів загрози міжнародному порядку.

“Саме з окупації Криму розпочався наступ Росії на Україну і на міжнародний порядок. Водночас тоді розпочався і спротив”, — зазначив він.

Євген Перебийніс

Фінальним на відкритті заходу стало онлайн-звернення Петри Баєр, Президентки Парламентської асамблеї Ради Європи та менторки політув’язненої Ірини Данилович.

“Як менторка політув’язненої Ірини Данилович я почула усні свідчення про окупацію, переслідування і інші грубі порушення прав людини. Але Ірина, як і багато інших, є прикладом  боротьби і хоробрості українського народу. Ми завжди знатимемо, що Крим — це Україна. Наша підтримка української територіальної цілісності і підтримка всіх політвув’язнених залишається стійкою”, — наголосила Петра Баєр.

Петра Баєр

Перша панель: стратегія реінтеграції та підтримка громадян

Перша панель “Окупація — не пауза: стратегічне бачення майбутнього Криму в контексті державних політик” була присвячена викликам 12 років окупації та інструментам державної політики щодо реінтеграції.

У дискусії взяли участь Постійна Представниця Ольга Куришко, заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін, п в. о. начальника управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Мінмолодьспорту Наталія Гонтаренко та директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. Модерувала панель адвокатка, партнерка АО “AZONES” Дар’я Свиридова.

Ольга Куришко

Ольга Куришко розповіла про роботу Представництва над політикою реінтеграції, механізмами перехідного правосуддя, документуванням злочинів РФ, зокрема депортації дітей та мілітаризації півострова. Вона наголосила: за будь-якими стратегіями стоять конкретні люди — із власними історіями переслідувань і вироків за підтримку України: “За будь-якими стратегіями і законами — люди. Сьогодні в окупованому Криму за адміністративними та кримінальними статтями переслідуються тисячі осіб. Це не абстрактна статистика. Це конкретні імена, конкретні родини, конкретні вироки — часто за підтримку України або за пост у соціальних мережах проти війни. Тільки звільнення Криму поверне на півострів свободу”.

Також Ольга Куришко акцентувала на становищі корінних народів України, зазначивши, що в окупованому Криму вони зазнають системних переслідувань з боку окупаційної адміністрації. 

Альона Луньова окремо зупинилася на ставленні до громадян України, які залишаються в окупації або виїхали з неї. Вона наголосила, що окупація не є паузою, але й не має стати “вироком” для людей, а проживання під контролем окупаційної влади не робить їх “не нашими”.

Альона Луньова

Луньова звернула увагу на небезпечні наративи, які дедалі частіше звучать у публічному та експертному просторі — про нібито “когнітивну деформацію” людей в окупації або про те, що вони становлять ризик для держави. Вона підкреслила, що переважна більшість громадян на окупованих територіях є заручниками збройної агресії РФ.

“Ми не маємо забувати про людей в окупації, бо вони своїм життям там, збереженням українськості та належності до громадянства України вже чинять спротив”, — наголосила вона.

Олексій Рябикін говорив про документ щодо пріоритетних напрямів державної політики у сфері деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, в тому числі Криму. За його словами, цей документ має посилити координацію між державними органами.

“Ми маємо розуміти, в якому стані перебуває територія, щоб після деокупації мати чіткий план її реінтеграції та відновлення. Але зрештою все це — про людей”, — наголосив він.

Олексій Рябикін

Друга панель: Крим як епіцентр нової війни

Друга панель — “Крим як лабораторія нової війни: від регіональної окупації до глобальної морської кризи” — була присвячена мілітаризації півострова та впливу дій РФ на безпеку в Чорному морі.

До дискусії долучилися генерал-майор, ексзаступник начальника ГУР МО України Ілля Павленко, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар, старший програмний співробітник Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) в Україні П’єр Карло Сандей, а також онлайн — доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України Павло Гольдін. Модерувала панель заступниця Голови Правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова.

Спікери зауважили, що загрози, які походять з Криму, мають регіональний і глобальний вимір, а без чітких міжнародних механізмів відповідальності Росії ризик “нормалізації” окупації лише зростає.

Михайло Гончар наголосив, що існуючі механізми міжнародного реагування на російську агресію не дають належного результату. За його словами, без чіткої координації дій і нових інструментів відповідальності Росії не вдасться уникнути “звикання” до її агресивних практик — діяти потрібно не лише в Чорному морі, а й ширше, в інших акваторіях.

Ілля Павленко підкреслив, що Чорноморський флот РФ трансформувався з класичної військово-морської сили на інструмент тиску і терору: блокування морських шляхів, обмеження експорту, використання гібридних тактик.

“Загроза полягає в тому, що Росія розраховує: світ звикне до її практик і все поступово “нормалізується”. Цього не можна допустити”, — наголосив він.

Аліна Фролова, П’єр Карло Сандей, Ілля Павленко, Михайло Гончар

Павло Гольдін звернув увагу на екологічний вимір окупації. За 12 років суттєво зросли ризики хімічного та біологічного забруднення акваторії, зокрема через діяльність російського флоту, мінування та аварії суден. Він також нагадав про переслідування українських науковців у Криму.

П’єр Карло Сандей підкреслив, що екологічні втрати війни часто неможливо точно оцінити. Деякі екосистеми є незворотними, а обмежений доступ до окупованих територій не дозволяє повною мірою зафіксувати масштаби шкоди. Водночас наслідки забруднення Чорного моря виходять далеко за межі України, що надає війні виразного регіонального та глобального виміру.

Третя панель: порушення прав людини та документування злочинів

Третя дискусія — “Порушення прав людини у Криму: масштаби, національне та міжнародне реагування” — була зосереджена на механізмах притягнення держави-окупанта до відповідальності.

До розмови долучилися Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Маргарита Сокоренко, перший заступник керівника прокуратури АР Крим та м. Севастополя Віталій Секретар, представник Уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ельвін Кадиров, керівниця відділу окупованих територій Моніторингової місії ООН з прав людини Аліна Грігорас та голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Модерувала панель головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва.

Ольга Скрипник наголосила, що з 2014 року Україна вибудовує системну модель документування злочинів, яка вже стала підґрунтям для національних і міжнародних проваджень.

“Практика придушення спротиву від початку будувалася так, щоб її масштабувати. Росія хотіла окупувати не тільки Крим — і це було видно від початку”, — зазначила вона.

Ольга Скрипник

Аліна Грігорас наголосила, що Росія системно запроваджує власні кримінальні норми та законодавство на окупованих територіях за проукраїнську позицію: переслідування за мову, символіку чи публічні висловлювання. За її словами, для жителів Криму навіть передача інформації про реальну ситуацію може стати підставою для ув’язнення, а після виїзду безпечне повернення майже неможливе.

Аліна Грігорас

Віталій Секретар повідомив про результати роботи прокуратури. Зокрема він зазначив, що прокуратура направила 1110 кримінальних проваджень, отримала вже понад 400 вироків, а також притягнула до відповідальності вже 11 російських військових комісарів за організацію процесу призову та мобілізації на території окупованого Криму.

Маргарита Сокоренко підкреслила, що механізми тиску, відпрацьовані в Криму, були масштабовані під час повномасштабного вторгнення.

“Політика, що розвивалася у Криму, жахливо масштабувалася під час повномасштабного вторгнення: депортація дітей, репресії та злочини проти людяності лише набирають обертів”, — наголосила вона.

Маргарита Сокоренко

Ельвін Кадиров акцентував на системних катуваннях кримських політв’язнів, ненаданні медичної допомоги та критичному стані здоров’я багатьох незаконно ув’язнених.

“Світ поки не має дієвих механізмів впливу на Росію — і їх необхідно сформувати”, — підсумував він.

Ельвін Кадиров, Віталій Секретар

Дискусія засвідчила: злочини, які Росія відпрацьовувала в Криму з 2014 року, стали моделлю для дій на інших окупованих територіях. Водночас системна робота з документування та міжнародної адвокації створює підґрунтя для майбутньої відповідальності.

Форум “КРИМ: дім, за який ми боремось” став важливою платформою для узгодження позицій держави, правозахисної спільноти та міжнародних партнерів. Для Центру прав людини ZMINA як співорганізатора подія стала можливістю ще раз наголосити: питання Криму — це передусім питання людей, їхніх прав, гідності та майбутнього.

Нагадаємо, що 26 лютого Центр прав людини ZMINA спільно з іншими правозахисними організаціями оприлюднив Маніфест на захист українців в окупації. Документ акцентує на необхідності формування цілісної державної політики щодо громадян, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, недопущенні їх стигматизації та забезпеченні їхніх прав — як під час окупації, так і після деокупації.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: