Яким має бути План дій у сфері прав людини: позиції влади і громадянського суспільства

У Києві 27 квітня 2026 року відбулася експертна дискусія “Від стратегії до дій: яким має бути План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини”, організована Центром прав людини ZMINA. Подія зібрала представників державних інституцій, парламенту та громадянського суспільства для обговорення того, як зробити забезпечення прав людини в Україні більш системним ефективним.

Захід відкрили голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик та менеджерка програми “Європа і світ” Міжнародного фонду “Відродження” Ольга Квашук. 

Вони наголосили, що хоча Національна стратегія у сфері прав людини визначає ключові пріоритети держави, саме План дій є інструментом, який перетворює ці пріоритети на конкретні зміни.

Тетяна Печончик, Ольга Квашук

У фокусі дискусії були питання, якою має бути оновлена стратегія та як забезпечити її ефективну реалізацію. До обговорення долучилися генеральна директорка Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства юстиції Наталія Панчук, представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова та заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, голова підкомітету з питань прав людини та антидискримінації Неллі Яковлєва. Модерувала розмову адвокаційна директорка ZMINA Альона Луньова.

Альона Луньова, Наталія Панчук, Олена Колобродова, Неллі Яковлєва

Перша частина дискусії стосувалася того, якою має бути оновлена Національна стратегія у сфері прав людини. Альона Луньова звернула увагу на необхідність осмислення не лише змісту, а й логіки документа та процесу його підготовки: “Ми доволі багато обдумували, як має виглядати Національна стратегія, тому що це документ, який є вектором державних політик, рамкою, в якій розвиваються різні політики у сфері прав людини”.

Наталія Панчук наголосила, що нова версія стратегії формувалася з урахуванням повномасштабної війни: “Минула стратегія була створена в зовсім інших умовах — не в умовах повномасштабної війни. Тому зараз вона багато в чому орієнтована на ті проблеми, які ми маємо. Ми дивилися на досвід інших країн, на внутрішні процеси, консультувалися з урядом — і вже з цього вибудовували те, як вона має виглядати”.

Наталія Панчук

Олена Колобродова додала, що стратегія справді зазнала змін і водночас стала більш структурованою, зокрема визначено строк її дії та уточнено цілі: “Стратегія — це дороговказний, фундаментальний документ у сфері захисту прав людини. Але її наявність не доводить на практиці її ефективність… Ми бачимо, що частину пропозицій було враховано, зокрема щодо культурних прав, соціального захисту, екологічних прав”.

Друга частина обговорення була присвячена тому, як забезпечити ефективну реалізацію стратегії, оцінити її результати та хто контролюватиме виконання.

Наталія Панчук підкреслила, що ключовим викликом є не ухвалення документів, а їхня реальна дія, чи працює те, що затверджено. Вона також наголосила на важливості моніторингу та оцінки.

Олена Колобродова акцентувала, що відсутність плану дій тривалий час фактично унеможливлювала реалізацію стратегії, а надалі важливим буде системний контроль. Вона додала, що Офіс Омбудсмана планує здійснювати регулярний моніторинг і публічно вказувати на прогалини у виконанні.

Олена Колобродова

Неллі Яковлєва звернула увагу на складність реалізації стратегії в умовах війни та обмежених ресурсів: “Повномасштабне вторгнення призвело до настільки системних порушень прав людини, що насправді важливим є все — і дуже складно це пріоритизувати”.

Водночас вона наголосила на необхідності не втрачати фокус на вразливих групах, зокрема людях на тимчасово окупованих територіях: “Цю тему потрібно постійно тримати в полі уваги, тому що вона нікуди не зникне і залишатиметься ключовою для державної політики”.

Неллі Яковлєва

Спікери зійшлися на тому, що План дій має бути не формальністю, а чітким і вимірюваним документом із конкретними індикаторами, строками виконання та механізмами моніторингу. Особливу увагу приділили викликам, які постають перед Україною в умовах повномасштабної війни Росії, а також у процесі євроінтеграції. Учасники наголошували: ефективний план дій має враховувати ці обставини та пропонувати реалістичні рішення для захисту прав людини.

Окрема частина заходу була присвячена відкритому обговоренню за участі всіх присутніх. Представники громадянського суспільства підкреслили важливість їхнього залучення до розроблення та імплементації плану, адже саме вони часто працюють безпосередньо з постраждалими від порушень прав людини.

Захід організовано за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.

Report a typo