178 випадків тиску і переслідувань: ZMINA презентувала звіт про становище правозахисників та активістів у 2025 році

30 квітня 2026 року у Києві ZMINA презентувала аналітичний звіт “Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2025 році”. Подія зібрала понад 80 учасників. Під час заходу правозахисники, дослідники, представники державних органів та міжнародних інституцій обговорили ключові тенденції розвитку громадянського суспільства, ризики для його діяльності, а також безпекові виклики, з якими стикаються активісти, журналісти та правозахисники в умовах війни. 

Відкриваючи подію, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик наголосила на важливості системного документування випадків тиску на громадянське суспільство та захисту демократичного простору навіть в умовах повномасштабної війни.

Із вітальним словом також виступив керівник відділу “Європейська інтеграція, врядування, верховенство права, громадянське суспільство” Представництва ЄС в Україні Асьєр Сантільян. Він подякував Центру прав людини ZMINA за системну роботу із захисту громадянського суспільства та документування випадків переслідування активістів. Сантільян наголосив, що підтримка незалежного громадянського суспільства, свободи слова та правозахисної діяльності є невід’ємною складовою європейських цінностей та процесу європейської інтеграції України. За його словами, навіть в умовах війни збереження демократичних стандартів, відкритості та простору для громадської діяльності залишається критично важливим для майбутнього України як частини європейської спільноти.

Асьєр Сантільян

У звіті ZMINA задокументувала 178 випадків переслідувань, нападів, тиску та втрат серед представників громадянського суспільства у 2025 році. Понад 60% із них пов’язані з наслідками російської агресії — обстрілами, атаками на волонтерські центри, редакції медіа, гуманітарну інфраструктуру та цілеспрямованими переслідуваннями активістів.

“Війна залишається системним чинником ослаблення громадянського сектору — через втрату людського потенціалу, матеріальних ресурсів і постійний психологічний тиск”, — зазначила проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA Ірина Юзик.

Водночас 66 випадків переслідування не були безпосередньо пов’язані з бойовими діями. У Центрі прав людини ZMINA наголошують, що йдеться про тиск з боку державних органів, місцевої влади, правоохоронців або недержавних акторів.

Під час першої панелі “Громадянське суспільство у 2025 році: ключові тенденції, контекст та соціологічні оцінки” Ірина Юзик представила ключові тенденції року. За її словами, у 2025 році посилився тиск на антикорупційних активістів, екозахисників,  та жінок в медіа. Попри зростання видимості ЛГБТІК+-ініціатив, залишаються системні загрози їх безпеці.

“Ми спостерігали масштабну атаку на Центр протидії корупції. Громадянське суспільство протистояло їй через консолідацію зусиль, поширення інформації та юридичний захист”, — сказала вона.

Ірина Юзик

Окрему увагу у звіті приділено гендерно зумовленому онлайн-насильству щодо журналісток. У Центрі прав людини ZMINA зазначають, що це вже стало системною загрозою свободі слова в Україні. “Жінки-журналістки живуть під тиском, під загрозами та переслідуваннями через свою професійну діяльність”, — наголосила Ірина Юзик.

За результатами дослідження, понад третина активістів стикалися з онлайн-цькуванням, а майже третина — з прямими погрозами. Найпоширенішими формами тиску стали залякування, онлайн-погрози, стеження, дискредитаційні кампанії та політично мотивовані провадження.

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Діана Депутат представила аналіз законодавчих ініціатив, які можуть становити ризики для громадянського суспільства. Зокрема, йшлося про закон щодо обмеження доступу до даних у публічних реєстрах, нові правила верифікації гуманітарних організацій, законопроєкт про “ототожнення адвоката з клієнтом”, зміни до Цивільного кодексу та ініціативи щодо обмеження доступу до судових рішень.

“Ми бачимо ризики охолоджувального ефекту для медіа та громадських організацій. Через розмиті формулювання журналісти та правозахисники можуть побоюватися юридичної відповідальності”, — зазначила Депутат.

Правозахисниця також наголосила, що частина законодавчих змін може негативно впливати на прозорість, журналістські розслідування, антикорупційний моніторинг та громадський контроль.

Соціологічну частину дослідження презентувала аналітикиня “Центру якісних досліджень” Альона Осипова. Дослідження проводилося у травні–серпні 2025 року на замовлення Центру прав людини ZMINA та охопило 156 активістів з усіх регіонів України. Респондентами стали антикорупційні активісти, правозахисники, екологи, ЛГБТІК+-активісти, представники ветеранських спільнот та інших вразливих груп. 

Результати показали, що майже три чверті опитаних принаймні раз стикалися з перешкодами у своїй діяльності, а кожен п’ятий зазнає тиску на регулярній основі. Серед найпоширеніших форм загроз — дії правоохоронних органів, на які найчастіше скаржаться активісти, зокрема в антикорупційній сфері, а також у великих містах. Окремо респонденти відзначають проблему відсутності діалогу з поліцією та небажання ефективно розслідувати заяви.

Значну частину загроз становлять репутаційні та “м’які” форми тиску: близько третини опитаних вказують на вплив “проплачених медіа” та “жовтої преси”, а 26% — на обмеження свободи слова. Водночас цифрові атаки є одним із ключових каналів тиску: 35% активістів стикалися з онлайн-цькуванням у соцмережах, а 29% — із погрозами або залякуванням.

Адміністративні бар’єри відзначили майже третина респондентів, що свідчить про системні труднощі у взаємодії з державними інституціями. Попри це, фізичні напади трапляються рідше, але залишаються найбільш небезпечними.

Найефективнішими інструментами захисту активісти вважають солідарність і горизонтальні зв’язки: 72% зазначили партнерства з іншими організаціями, 63% — особисті контакти, а 62% — публічне висвітлення проблем у медіа та соцмережах. Близько половини також звертаються до формальних інституцій, хоча загалом більше покладаються на неформальні механізми захисту та суспільний розголос.

Заступниця начальника відділу з питань громадянства та політичних прав Офісу Омбудсмана Наталія Собкалова повідомила, що кількість звернень журналістів до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щороку зростає. “У 2022 році було 163 звернення, у 2023 — 316, у 2024 — 319, а вже у 2025 році — 354 звернення”, — сказала вона.

За словами Собкалової, журналісти та екоактивісти регулярно повідомляють про погрози, бездіяльність правоохоронних органів і невнесення заяв до ЄРДР. Також вона повідомила, що у 2025 році було ініційовано створення робочої групи при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова для підготовки законодавства щодо протидії SLAPP-позовам — необґрунтованим судовим процесам проти активістів та журналістів.

Друга панель була присвячена безпеці громадських активістів та практикам протидії тиску. Участь у ній взяли документаторка ZMINA Христина Роман, активістка та голова громадської організації “Створені Дія Ти”, Велика Димерка, Київської області Антоніна Корнієнко, учасник студентської профспілки “Пряма дія”, ЛНУ ім. І.Франка (Львів) Максим Шумаков, журналістка-розслідувачка з Ужгорода, засновниця та голова громадської організації “Код 21” Олена Мудра, співорганізатор “КиївПрайду” та “ХарківПрайду” Яків Лавринець, а також начальник управління медіамоніторингу та публічної комунікації Департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ України Святослав Білан.

Учасники розповіли свої історії та конкретні випадки переслідування, перешкоджання громадській діяльності, тиску на ЛГБТІК+-події, екологічних активістів та журналістів у регіонах.

Максим Шумаков поділився викликами, з якими стикаються студентські активісти, зокрема через участь у кампаніях на захист прав студентів та академічних свобод.

Яків Лавринець говорив про безпекові ризики для ЛГБТІК+-активістів та спроби зриву правозахисних і просвітницьких заходів. За словами учасників панелі, навіть закриті події для невеликих спільнот нерідко стають мішенню для агресивних груп, які намагаються перешкоджати заходам або вдаються до погроз.

Олена Мудра розповіла про тиск, із яким стикаються екоактивісти та журналісти на Закарпатті через розслідування незаконної забудови, вирубки лісів та корупційних схем у регіоні. У звіті Центру прав людини ZMINA її справу наведено як приклад системного тиску на регіональних журналістів та громадських активістів, які займаються антикорупційною та екологічною тематикою.

Христина Роман, Антоніна Корнієнко, Олена Мудра, Максим Шумаков

Під час дискусії йшлося також про справу екоактивіста Михайла Барчука, який багато років документує екологічні порушення та бореться із забрудненням довкілля у Кіровоградській області. Як зазначають автори звіту, через свою діяльність активіст неодноразово стикався з тиском, а нещодавно проти нього подали SLAPP-позов на 5 мільйонів гривень — судовий процес, який правозахисники розцінюють як спробу залякати активіста та обмежити його публічну діяльність.

Антоніна Корнієнко поділилася досвідом роботи громадського сектору в громадах Київської області та важливістю локальної солідарності для протидії корупції та тиску й залякуванню активістів.

Начальник управління медіамоніторингу та публічної комунікації Департаменту комунікації МВС Святослав Білан наголосив на важливості діалогу між громадянським суспільством і правоохоронними органами.

“Одним із головних викликів є відсутність повноцінного діалогу між громадянським суспільством і органами влади різних рівнів, у тому числі правоохоронними органами. Але діалог — це процес, який потребує уваги та зусиль з обох сторін”, — сказав він.

Святослав Білан

У Центрі прав людини ZMINA наголошують: попри війну та безпекові виклики, громадянське суспільство в Україні залишається стійким і продовжує виконувати критично важливу функцію захисту прав людини, демократичного контролю та підтримки постраждалих від війни.

Захід організував Центр прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Центру прав людини ZMINA і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.