За шість років окупації правозахисники зафіксували понад 300 порушень прав журналістів у Криму
У Києві презентували інформаційно-аналітичну доповідь про переслідування журналістів і блогерів за весь період окупації Криму. У доповіді використано інформацію моніторингу Центру прав людини ZMINA і Кримської правозахисної групи про ситуацію зі свободою слова в Криму з кінця лютого 2014 року, початку фактичної окупації Криму, до вересня 2019-го.
З початку вторгнення Росії до Криму на півострові почався масштабний процес згортання свободи слова. Для цього використовувалося законодавство РФ про протидію екстремістській діяльності, притягнення до кримінальної відповідальності за заклики до сепаратизму, адміністративне переслідування журналістів, свавільні затримання, фізичні напади, погрози, ліквідація незалежних ЗМІ, блокування альтернативних джерел інформації. За шість років окупації Криму автори доповіді зібрали понад 300 фактів переслідування журналістів і блогерів на півострові з боку представників окупаційної влади й силових структур.
Ірина Сєдова, дослідниця Кримської правозахисної групи, розповіла, що найбільша кількість порушень сталася в березні 2014 року – під час збройної окупації. “У цей період у Криму працювали журналісти з усього світу. Із 26 лютого по 22 березня 2014 року було зафіксовано понад 100 випадків порушення прав журналістів і блогерів”, – пояснила вона.
Журналісти та блогери, які були не згодні з окупацією, стали жертвами кримінального та адміністративного переслідування. Стосовно чотирьох осіб було відкрито кримінальні справи через публікації, де стверджувалося, що Крим належить Україні. Усього ж відомо про щонайменше 11 кримінальних справ, що мають ознаки політично мотивованого кримінального переслідування за свободу слова. Зокрема, щодо кримськотатарських громадянських журналістів, які ув’язнені за свою діяльність із висвітлення політично мотивованих процесів над мусульманами.
Крім того, окупаційна влада відкрила 13 адміністративних справ, щоб покарати незгодних за висловлення поглядів. Це адмінарешти від трьох до десяти діб і штрафи в розмірі від 500 до 15 000 рублів. Також Ірина Сєдова повідомила, що на момент публікації доповіді відомо як мінімум про 47 випадків свавільних затримань.
Журналіст Тарас Ібрагімов розповів, що в Криму він також зазнавав подібних затримань під час виконання своїх професійних обов’язків. Після його активної діяльності щодо висвітлення політичних репресій у Криму російська влада без будь-яких законних підстав заборонила йому в’їзд на територію півострова до 2054 року. Журналіст додав, що за майже шість років моніторингу правозахисники зареєстрували понад 80 випадків повної заборони на проведення фото- і відеознімання та щонайменше вісім випадків відмови в доступі до публічної інформації.
Тарас ІбрагімовНезалежна журналістика була майже повністю знищена на півострові протягом перших трьох років окупації Росією. Після цього посилилися переслідування активістів, які поширювали в соціальних мережах проукраїнські та критичні матеріали. Збільшився також тиск на стримерів та інших учасників громадської ініціативи “Кримська солідарність”, яка висвітлює політично мотивовані справи і публікує в інтернеті тематичні фото- і відеоматеріали.
На думку журналістки-розслідувачки Тетяни Рихтун, дії окупаційної влади в Криму призводять до знищення плюралізму думок і фактичної заміни незалежних ЗМІ джерелами російської пропаганди.
Журналістка повідомила, що правозахисники протягом останніх кількох років систематично фіксують незаконне блокування в Криму українських онлайн-медіа та FM-радіостанцій.
“Цими дискримінаційними практиками кримчан позбавляють можливості отримувати інформацію про Україну і порушення у сфері прав людини в Криму. Підконтрольні Кремлю російські ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів півострова “, – пояснила Рихтун.
Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зазначила, що своїми діями щодо обмеження свободи вираження думок у Криму РФ порушує цілу низку міжнародних стандартів, і заявила, що Росія негайно повинна припинити скоювати такі злочини.
Тетяна Печончик“Ми рекомендуємо урядам іноземних держав продовжувати чинити тиск на владу Російської Федерації для того, щоб припинити утиски незалежних журналістів, блогерів; звільнити всіх українських політв’язнів у Криму і РФ; негайно припинити застосування російського законодавства на тимчасово окупованій території Криму; дозволити українським журналістам в’їжджати до Криму без обмежень; припинити розпалювання мови ворожнечі в медіа”, – сказала правозахисниця.
Тетяна Печончик також повідомила, що уряд України може вплинути на ситуацію зі свободою слова в Криму, якщо виконає такі рекомендації:
- забезпечити ефективне розслідування всіх фактів порушень прав журналістів та блогерів;
- розробити й ухвалити закони для забезпечення захисту та державної підтримки журналістів і блогерів, які стали жертвами політичних переслідувань РФ;
- спростити процедуру отримання дозволу на в’їзд на територію тимчасово окупованого Криму для іноземних журналістів і правозахисників.
Доповідь шукайте тут.
