У Торонто відбулася Друга міжнародна конференція “Шляхи до миру”: ZMINA долучилася до обговорення повернення незаконно утримуваних цивільних
28–29 вересня 2026 року у Торонто Канада, Україна та Норвегія спільно провели Другу міжнародну конференцію Pathways to Peace (Шляхи до миру), яка була присвячена поверненню українських дітей, незаконно утримуваних цивільних осіб та військовополонених. Конференція зібрала представників 83 делегацій — 72 держав та 11 міжнародних організацій.
Фото: BringKidsBackУчасники обговорювали міжнародну координацію для повернення українських дітей, цивільних осіб та військовополонених, доступ до них міжнародних гуманітарних організацій, а також їхній захист, реабілітацію та реінтеграцію.
Упродовж першого дня відбулися пленарні засідання та виступи українців, які пережили російську окупацію та полон. Свої історії розповіли, зокрема, захисник Маріуполя, офіцер Морської піхоти України Юліан Пилипей, звільнений із російського полону, а також Матвій Чос і представниця молодого покоління з тимчасово окупованого Криму, які говорили про досвід російської окупації та мілітаризованої системи освіти.
Юліан ПилипейСвоє відеозвернення учасникам записав і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він наголосив на системному характері російських злочинів проти українців у полоні та закликав міжнародних партнерів посилювати тиск на Росію задля повернення незаконно утримуваних людей.
Другий день конференції був присвячений трьом тематичним напрямам: поверненню українських дітей, незаконно утримуваних цивільних та військовополонених. До роботи тематичних сесій долучилися представники держав, української влади, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Учасники обговорювали практичні механізми пошуку людей, встановлення місця їхнього перебування, доступу до них та повернення додому.
Центр прав людини ZMINA на конференції представляла адвокаційна директорка Альона Луньова, яка долучилася до тематичної сесії щодо незаконно утримуваних Росією цивільних українців. Вона відбулася 29 вересня у форматі закритого обговорення під головуванням Норвегії. До участі були запрошені представники держав, уряду України, міжнародних організацій та експерти громадянського суспільства.
Під час сесії учасники зосередилися на ситуації цивільних українців, яких Росія незаконно утримує на своїй території та на тимчасово окупованих територіях України. Серед ключових питань — пошук і встановлення місця перебування людей, отримання інформації про них, доступ міжнародних гуманітарних організацій до місць утримання та механізми їхнього повернення.
Альона Луньова наголосила, що категорія незаконно утримуваних Росією цивільних є надзвичайно різноманітною: йдеться про людей, яких переслідують за спротив окупації, журналістів, медиків, представників місцевої влади, а також людей похилого віку та тяжкохворих.
Адвокаційна директорка ZMINA додала, що Україна використовує доступну інформацію про місця утримання та стан цивільних, формує списки незаконно утримуваних людей та працює над їхнім поверненням через різні канали, зокрема прямі перемовини на рівні омбудсманів України та Росії й комунікацію з державами-партнерами.
Водночас Альона Луньова підкреслила, що для звільнення цивільних необхідно об’єднувати міжнародні зусилля. Серед першочергових кроків вона назвала забезпечення доступу міжнародних організацій до місць утримання українців у Росії та на тимчасово окупованих територіях. За її словами, відомо щонайменше про 186 таких місць, хоча їх може бути більше.
“Доступ міжнародних місій, Міжнародного Комітету Червоного Хреста є критично важливим. Його потрібно розглядати не лише як інструмент моніторингу та документування порушень, а насамперед як механізм захисту життя і здоров’я утримуваних”, — наголосила вона.
Альона Луньова також закликала шукати конкретні механізми звільнення цивільних, зокрема об’єднувати людей із наявних списків у групи та визначати учасників міжнародної коаліції, які могли б брати на себе відповідальність за їхнє повернення. Серед пріоритетних груп вона назвала медиків, жінок похилого віку та представників ОБСЄ, яких Росія незаконно утримує вже тривалий час.
Маргарита Шабанова, дружина ув’язненого співробітника ОБСЄ Дмитра ШабановаЗа підсумками конференції учасники ухвалили Торонтське зобов’язання (Toronto Pledge) — спільні зобов’язання щодо подальших дій для повернення українських дітей, незаконно утримуваних цивільних та військовополонених.
Щодо незаконно утримуваних цивільних учасники засудили практику Росії та закликали її надати інформацію про місце перебування людей, забезпечити їм зв’язок із родинами й адвокатами та звільнити їх без передумов. Держави домовилися посилювати документування випадків незаконного утримання, дипломатичні зусилля та пошук практичних механізмів звільнення і повернення цивільних.
Щодо українських дітей учасники підтвердили підтримку ініціативи Bring Kids Back UA та роботи Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Держави зобов’язалися підтримувати пошук і встановлення місця перебування дітей, верифікацію випадків, розширення практичних шляхів їхнього повернення та розвиток системи реабілітації й реінтеграції.
Щодо військовополонених учасники закликали Росію дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, забезпечити доступ міжнародних організацій до місць утримання, передати повні списки військовополонених та розслідувати випадки страт і катувань.
Серед практичних результатів конференції — також нові міжнародні кроки для повернення українських дітей. ЄС запровадив санкції проти 10 осіб та 17 організацій, причетних до депортації, примусового переміщення та індоктринації українських дітей.
До Міжнародної коаліції за повернення українських дітей долучився Гондурас, ставши її 52-м учасником, а ще дві країни приєдналися до механізму Safe Pathways Home. Спільне комюніке конференції загалом підписали 54 делегації. До нього також можуть приєднатися інші держави та міжнародні організації.
Нагадаємо, що 11 травня 2026 року у Брюсселі Коаліція за повернення українських дітей представила нові механізми, врахувавши спільну заяву 40 українських громадських організацій із 12 конкретними рекомендаціями для держав — членів коаліції. У документі українські організації закликали держави Коаліції посилити політичний та санкційний тиск на Росію, підтримати механізми ідентифікації та повернення дітей, забезпечити виконання ордерів Міжнародного кримінального суду, а також розширити підтримку реінтеграції та реабілітації повернених дітей.
