Деокупація, воєнні злочини та міжнародна підтримка: про що говорили на IV Міжнародному форумі Експертної мережі Кримської платформи

28 серпня 2025 року у Києві пройшов IV Міжнародний форум Експертної мережі Кримської платформи. Захід організували Експертна мережа Кримської платформи за підтримки Офісу Кримської платформи, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерства закордонних справ України, Меджлісу кримськотатарського народу та медіацентру “Україна”.

У форумі взяли участь представники влади, міжнародних організацій, правозахисної спільноти, зокрема і Центр прав людини ZMINA, академічних кіл та журналісти.

Програма передбачала чотири панелі, що охоплювали ключові виклики, пов’язані з окупацією Криму, війною Росії проти України та міжнародною підтримкою у протидії агресії.

Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква під час відкриття заходу закликав міжнародну спільноту активніше долучатися до звільнення полонених та незаконно утримуваних Росією цивільних: “Ми закликаємо світове співтовариство ще активніше боротися за визволення цивільних осіб — журналістів, правозахисників, викрадених дітей, а також військовополонених… На жаль, сьогодні особливого прогресу немає”.

Він також наголосив: “Крим назавжди був і є Україною. Жодної легітимізації окупації Україна не прийматиме”.

Постійна Представниця Президента в АРК Ольга Куришко звернула увагу на долю понад 200 кримських політичних в’язнів: “Важливо говорити про них не лише як про статистику, а називати імена”.

Заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца підкреслила, що документування воєнних злочинів сьогодні є фундаментом майбутньої відповідальності РФ: “Усі порушення зараз детально відображаються у доповідях та звітах ООН. Це важлива робота, бо документування злочинів — це майбутня доказова база у судових процесах”.

Вона також наголосила на потребі міжнародного визнання депортації кримських татар як геноциду.

Колишній політичний в’язень, позаштатний журналіст “”Радіо Свобода Владислав Єсипенко, заявив, що Росія в Криму створила нестерпні умови проживання та переслідування кримських татар. Часто чоловіків ФСБ змушує взяти на себе провину за неіснуючі злочини, погрожуючи розправою над дружиною чи дітьми. 

“Понад 4 роки був за російськими ґратами за злочин, якого не скоював. У Росії та в окупації всіх, хто не підтримує політику Путіна, звинувачують у тероризмі та засуджують до тривалого терміну ув’язнення. Зараз у Криму відбувається вибірковий геноцид кримських татар. Коли людей, часто не знайомих один з одним, звинувачують у приналежності до організації “Хізб-ут Тахрір” та засуджують до тривалих термінів позбавлення волі”, —  зазначив Владислав Єсипенко.

Владислав Єсипенко

Під час першої панелі “Війна на виснаження: як Україні нейтралізувати загрозу без перемир’я” йшлося про нову стратегічну рамку, яка має зосередитися на поступовому послабленні російського потенціалу та зміцненні стійкості України.

Перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк наголосив, що попри спроби Кремля посилити свій оборонно-промисловий комплекс, військовий потенціал РФ знижується. Аліна Фролова, координаторка безпекового напряму ЕМКП, зауважила, що відсутність чіткої стратегічної мети у міжнародній військовій підтримці шкодить Україні: “Гасло “Ми будемо давати стільки, скільки потрібно” говорить про те, що немає стратегічної мети… стратегічною метою має бути функціональна поразка Росії”.

Завдання світової спільноти створити для Росії такі реалії, які вона змушена буде прийняти. Водночас Європа та Україна мають покладатися на свої ресурси, бо США більше не є надійним партнером. Таку думку висловив почесний науковий співробітник Міжнародного центру оборони та безпеки Джеймс Шерр. 

“На адміністрацію Трампа більше не можна покладатись як на основу Західної безпеки. Ми не можемо бути певні, що вони надійні партнери. Тому необхідно, щоб Європа та Україна діяли спільно та розробляли свої власні ресурси та потужності”, — зазначив Джеймс Шерр.

Західні партнери не сприймають війну в Україні, як таку, що визначить світовий порядок. Такий підхід не дозволяє Україні повноцінно діяти на полі бою та у дипломатичній площині, заявив Микола Бєлєсков, експерт Національного інституту стратегічних досліджень, старший аналітик Центру ініціатив “Повернись живим”.

Друга панель “Кримський прецедент — ключ до справедливого миру” зосередилася на наслідках окупації півострова, яка у 2014 році стала небезпечним прецедентом і підірвала засади міжнародного права. 

Виступаючи під час цієї панелі, Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко підкреслила унікальність того, що Європейський суд виніс рішення щодо Криму ще до завершення гарячої фази війни.

Постійна Представниця Ольга Куришко наголосила на тому, що Крим є тестом на справедливість для усього світу, а РФ має понести відповідальність за свої злочини. Вона підкреслила, що представництво постійно шукає механізми безпечної комунікації для людей, які перебувають на ТОТ, або виїхали з них. Ольга Куришко наголосила на важливості напрацювання реінтеграційних політик та впровадження перехідного правосуддя вже зараз до фізичного звільнення території.

“Напрацювання представництва як інституції, яка вже пройшла шлях осмислення того, як працювати з територією, яка буде звільнена, не лише з інфраструктурного боку, а й у когнітивній площині, можуть стати основою для формування державної політики стосовно усіх тимчасово окупованих територій”, — підсумувала Ольга Куришко. 

Ольга Куришко

Юридична директорка Truth Hounds Зера Козлиєва порушила питання ставлення до цивільного населення, яке перебуває у тимчасово окупованому Криму. На думку спікерки, головний обов’язок нашої держави — забезпечення відповідальності за злочини, скоєні РФ стосовно жителів окупованого Криму: катування, злочини проти людяності тощо. За її словами, важливим є документування цих злочинів: завдяки цьому в майбутньому Україна зможе притягнути до відповідальності винних осіб.  

Експертка з питань внутрішнього переміщення та інтеграції Марія Красненко окреслила питання почуття справедливості для людей, постраждалих від агресії Росії. Для людей з окупованих територій вкрай важливе перебування у медійному порядку денному та підтримка з боку держави: юридична та фінансова допомога при виїзді з ТОТ. Також Україна має побудувати чітку державну політику стосовно тимчасово окупованих територій — вектор руху важливий для розуміння громадян напряму, в якому рухається наша держава.

У межах третьої панелі “Трофейна економіка і колоніальна політика РФ на окупованих територіях Криму, Сходу й Півдня України” експерти говорили про системне розкрадання українських ресурсів. Заступник директора Інституту Близькосхідних досліджень Сергій Данилов наголосив, що Росія навіть використовує дітей як спосіб шантажу батьків: “Діти виховуються в дусі фашизму, батько — це Путін. Щоб шантажувати місцеве населення, окупант використовує також фактор житла”.

Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко попередив про загрозу голоду на окупованих територіях уже наступного року через вилучення врожаю та відсутність ресурсів для нових посівів.

Під час четвертої панелі “Міжнародна підтримка в умовах тривалої російської агресії та окупації: партнери, інструменти, можливості” учасники обговорили виклики та шляхи посилення міжнародного тиску на Росію. Дискусію модерувала голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. 

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що в Криму залишаються сотні тисяч людей, які чекають на звільнення: “Ці люди залишаються вірними українській державі. Вони уважно слідкують за подіями в Україні та світі. Для них надзвичайно важливо бачити, що міжнародна спільнота не забуває про Крим”.

Начальник відділу Ради Європи, прав людини та координації гендерних питань Департаменту міжнародних організацій МЗС України Сергій Шаблій підкреслив, що протягом років Україна створювала майданчики фіксації та документування злочинів, які скоює Росія на ТОТ, що матиме велику вагу на міжнародному рівні.

“Цифри міжнародно визнаних моніторингових механізмів лягають в основу міжнародної відповідальності країни-агресора”, — наголосив він. 

Зі свого боку голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі зазначила, що з 2014 року ЮНЕСКО стежить за ситуацією в окупованому Криму, попри відсутність доступу на цю територію, інформацію доводиться збирати через партнерів.

Голова Представництва ЮНЕСКО наголосила, що наразі організація верифікувала понад 500 місць культури та мистецької спадщини, в які втрутилась Росія на окупованій території.

Українська журналістка, виконавча директорка “Лабораторії журналістики суспільного інтересу”, співзасновниця ініціатива “The Reckoning Project: Свідчить Україна” Наталка Гуменюк зауважила, що українські медіа мають більше уваги приділяти питанню життя на окупованих територіях.

Фото: Експертна мережа Кримської платформи 

Довідково

Експертна мережа Кримської платформи — це міжнародна спільнота з понад 180 учасників із 33 країн світу. Вона об’єднує незалежних експертів, дипломатів, представників громадянського суспільства й науковців, які досліджують питання безпеки, прав людини, економіки та екології, пов’язані з тимчасовою окупацією Криму. Мережа розробляє аналітику й рекомендації для урядів та міжнародних організацій, сприяючи формуванню політик щодо деокупації півострова.