У Відні на полях ОБСЄ відбувся захід про законотворчість Верховної Ради: ZMINA говорила про роль громадянського суспільства
17 березня 2026 року у Відні на полях Додаткової зустрічі ОБСЄ з питань людського виміру відбувся захід “Законотворчість парламенту: Україна між війною та європейською інтеграцією”. Подія організована Центром прав людини ZMINA спільно з Нідерландським Гельсінським комітетом і присвячена обговоренню того, як Верховна Рада підтримує демократичне законотворення в умовах двох складних процесів, що відбуваються в країні, — війни та євроінтеграції.
Фото: Постійне представництво України при міжнародних організаціях у ВідніСеред спікерів — Ігор Когут, директор Українського парламентського інституту та провідний спеціаліст юридичного факультету Національного університету “Києво-Могилянська академія”; Олександр Заславський, заступник виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив з аналітичної роботи; Анастасія Даців, адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції Центру прав людини ZMINA, та Галина Петренко, директорка громадської організації “Детектор медіа”. Модерувала подію Дінара Гагошидзе, програмна офіцерка Нідерландського Гельсінського комітету.
Ігор Когут розпочав обговорення з підкреслення надзвичайних викликів, які стоять перед Верховною Радою від початку повномасштабного вторгнення Росії. Він наголосив, що війна є не лише загрозою для України, а й викликом для демократичних цінностей у світі. Попри це український парламент демонструє інституційну стійкість.
Із введенням воєнного стану, парламентарі ухвалили важливе та символічне рішення: Верховна Рада продовжуватиме роботу пленарних засідань, адаптуючи безпекові заходи. Було обмежено доступ громадськості, закрито бази даних і тимчасово припинено трансляції сесій. Комітети залишались активними, парламентарна дипломатія посилилася, а комунікація з громадськістю, особливо через соцмережі, стала інтенсивнішою.
Олександр Заславський представив детальний огляд законодавчої роботи парламенту під час війни. “Від 24 лютого 2022 року до сьогодні Верховна Рада ухвалила 1055 законів, перевищивши показник довоєнного періоду (654 закони)”, — зазначив він.
Заславський наголосив, що євроінтеграція стала ключовим законодавчим пріоритетом: “Від початку повномасштабного вторгнення парламент ухвалив 91 закон щодо європейської інтеграції, які зазвичай отримують широку підтримку серед нардепів. Однак євроінтеграційні законопроєкти часто проходять довшу процедуру ухвалення, ніж інші”.
Він також відзначив кілька напрямів у роботі українського парламенту, де відбулися позитивні зрушення. Зокрема, Верховна Рада загалом адаптувалася до обмежень воєнного стану, а також ухвалила засадничий Закон “Про правотворчу діяльність”, який передбачає запровадження методики оцінок впливу законопроєктів. І, хоча сам закон набуде чинності через рік після завершення режиму воєнного стану, парламент уже запроваджує цей інструмент у пілотному режимі на рівні комітетів. Помітного прогресу було досягнуто у впровадженні гендерно-правової експертизи, зокрема за підтримки Лабораторії законодавчих ініціатив.
Окрему увагу Заславський звернув на роботу над ухваленням повноцінного кодексу поведінки парламентарів зі спеціальним парламентським комітетом для забезпечення дотримання високих етичних стандартів. Він також підкреслив, що повна інтеграція методологій оцінки впливу та гендерно-правової експертизи, ухвалення кодексу поведінки та продовження реформ відповідно до оновленої дорожньої карти є важливими кроками для подальшого вдосконалення роботи Верховної Ради.
Фото: Постійне представництво України при міжнародних організаціях у ВідніАнастасія Даців акцентувала на ролі та участі громадянського суспільства в законотворчості та взаємодії з парламентом та урядом у питаннях євроінтеграції.
“Єдиний голос громадянського суспільства забезпечує послідовність адвокаційних меседжів, особливо в комунікації з парламентом та урядом. Одним із ключових результатів такої співпраці є підготовка тіньових звітів до звітів про розширення Європейської комісії. Після їхнього оприлюднення громадянське суспільство звертає увагу народних депутатів на рекомендації, адже тіньові звіти містять дуже конкретні вказівки щодо законів або законопроєктів, які потрібно вдосконалити чи ухвалити”, — зауважила вона.
Даців звернула увагу на те, що два паралельні процеси, які наразі визначають розвиток України — повномасштабна війна та європейська інтеграція, — по-різному впливають на стан демократії. За її словами, війна створює серйозні виклики для функціонування демократичного врядування, тоді як євроінтеграція, навпаки, сприяє його зміцненню.
Адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції ZMINA підкреслила, що в цих умовах громадянське суспільство адаптувалося та розширило свою роль, зокрема у формуванні державної політики. Водночас євроінтеграція відкриває додаткові можливості для його участі в законотворчості, передбачаючи активну роль на всіх етапах підготовки до вступу до ЄС.
Даців додала, що сьогодні українське громадянське суспільство активно залучене до роботи урядових і парламентських груп, а також комітетів Верховної Ради й водночас самостійно підтримує парламент, готуючи аналітичні огляди законопроєктів для їхнього доопрацювання відповідно до європейських і міжнародних стандартів.
Галина Петренко розповіла про поступове відновлення доступу журналістів до роботи Верховної Ради. Вона зазначила, що процес триває поступово і, хоча повний доступ ще не відновлено, уже досягнуто значного прогресу: “Від травня 2024 року журналісти отримали частковий доступ до будівлі парламенту, спочатку обмежений пресцентром. У вересні 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13719, який дозволив відновити прямі трансляції сесій через телеканал “Рада”. А із січня 2026 року комітети зобов’язані публікувати протоколи та акти, а також забезпечувати віддалений доступ для ЗМІ та громадських організацій”.
Галина ПетренкоПетренко додала, що ці заходи реалізовані без жодних інцидентів і відкривають шлях для забезпечення подальшої прозорості парламенту.
Захід відбувся за фінансової підтримки Нідерландського Гельсінського комітету.
Довідково. Додаткова зустріч ОБСЄ з питань людського виміру — це тематична конференція, яку організовує Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Вона присвячена окремим актуальним питанням у сфері прав людини, демократії та верховенства права. У Додатковій зустрічі беруть участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, представники міжнародних організацій та громадянське суспільство.
