Дорослішання в очікуванні батька: у Києві відкрилася фотовиставка про дітей кримськотатарських політв’язнів

21 жовтня в Києві відкрилася фотовиставка “Дитинство, якого не було”, присвячена дітям кримськотатарських політв’язнів, які ростуть без батьків, ув’язнених Росією за сфабрикованими звинуваченнями. 

Від початку незаконної анексії Криму Росія системно переслідує кримських татар і українців з активною громадянською позицією. Сотні з них отримали тривалі терміни ув’язнення — від семи до більш ніж двадцяти років. Але за кожним вироком стоять не лише самі політв’язні, а і їхні родини — дружини, батьки та діти, які роками живуть в очікуванні повернення рідних. На одинадцятому році тимчасової окупації Криму 367 дітей залишилися без батька, з них 246 — неповнолітні. Для багатьох з них обшуки, арешти й суди стали частиною дитинства, що минає під тиском страху, тривоги та постійного стресу.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, який відвідав відкриття виставки, наголосив на важливості підтримки дітей політв’язнів і пояснив, що слова про героїзм їхніх батьків можуть мати величезне значення для малечі: “Для дітей дуже важливо знати, що їхні батьки — герої. Я бачив, як після моїх слів діти повторювали: “Наші батьки — герої”.

Вікторія Нестеренко, Рефат Чубаров, Вікторія Лисак, Денис Чистіков

Директорка Департаменту моніторингу додержання рівних прав і свобод прав національних меншин політичних та релігійних поглядів Офісу Омбудсмана Олена Антоненко звернула увагу на системні порушення прав людини в Криму, які Росія розпочала від початку окупації 2014 року: “Після 2014 року Крим став місцем системних порушень прав людини. І саме кримські татари страждають найбільше. Окупаційна влада переслідує їх за мирне життя, за їхню громадянську позицію та любов до рідної землі… Ця виставка — це свідчення злочину окупації, що триває вже понад десять років. Кожне фото — це голос дитини, яка змушена жити у страху й чекати своїх батьків з неволі. Ми маємо пам’ятати, що за кожним іменем у цій статистиці — зламані долі, але й незламна сила українських і кримськотатарських родин”.

Так, заступник постійного представника президента України в АР Крим Денис Чистіков, зазначив, що окупація відібрала в дітей їхнє дитинство і держава має зробити все, щоб підтримати їх і допомогти зберегти ідентифікацію. 

Заступниця голови правління КримSOS Міла Шевченко додала, що в багатьох дітей батька заарештували, коли вони були зовсім маленькими, і тепер вони змушені жити з розумінням життя без нього.

“Діти виростуть і будуть пам’ятати, що батька не було поряд через окупацію, через Росію… Якщо поглянути на фото, то світлини 2025 року дуже відрізняються не тому, що діти за п’ять років виросли, а тому, що в їхніх очах з’явилося розуміння свого життя без батьків”, — зауважила Шевченко.

Правозахисниця та менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко акцентувала на тому, що переслідування кримських татар у Криму триває: “У Криму щодня зростає кількість політичних в’язнів і дітей, які страждають від цих подій”. Вона закликала писати листи політв’язням, особливо жінкам, щоб підтримати їх і родини.

Вікторія Нестеренко

Ця фотовиставка показує, як діти політв’язнів ростуть, дорослішають і змінюються, поки їхні батьки перебувають у російських в’язницях. Експозиція складається з фотографій 2020 та 2025 років, а також дитячих послань до батьків — щирих і водночас болісних свідчень про втрачений час. Фото 2020 року вперше були представлені у виставковому проєкті Еміне Джеппар “Вірність собі — не злочин”, присвяченому переслідуванню кримських татар у тимчасово окупованому Криму.

Нову виставку створено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Вона триватиме два тижні, до 5 листопада, у Музеї видатних діячів української культури за адресою: Київ, вул. Саксаганського, 93 (будівля Музею ім. Л. Українки), вхід безкоштовний. 

Графік роботи: середа – понеділок, з 10:00 до 18:00, вівторок — вихідний.

Приходьте, щоб побачити очі та історії дітей, чиє дитинство забрала окупація, і відчути їхню силу та стійкість.

Також кожен відвідувач матиме можливість написати слова підтримки політв’язням та залишити їх у скриньці ініціативи “Листи до вільного Криму“, яка працюватиме в музеї на період виставки.

Фото Миколи Мирного, ZMINA