Московський механізм ОБСЄ допоможе винести тему цивільних заручників на міжнародний рівень – правозахисниця

A+ A-

29 лютого 2024 року ОБСЄ запустила московський механізм щодо свавільного позбавлення свободи українських цивільних громадян з боку РФ. Запуск цього механізму підтримали 45 країн. Уже найближчим часом група незалежних міжнародних експертів розпочне розслідування злочинів, які вчиняє Росія щодо цивільних українців. 

Фото: Медіацентр-Україна

Московський механізм – це розроблена ОБСЄ спеціальна процедура, що дозволяє створити незалежну міжнародну місію, завдання якої полягатиме у вивченні інформації щодо порушення прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, зокрема проти цивільних осіб та цивільної інфраструктури.

Про це розповіли правозахисники ZMINA та Медійної ініціативи за права людини 4 березня під час брифінгу в Києві.

Як зазначив Андрій Яковлєв, адвокат та експерт МІПЛ, мета незалежної міжнародної комісії — вивчити наявну базу даних щодо порушень прав цивільних і за результатами розслідування підготувати звіт та надати рекомендації.

“Хоч це і звучить ніби як необов’язковий документ, але насправді рішення Московського механізму мають дуже вагоме значення. Надалі Україна буде не просто стверджувати, що порушуються права цивільних заручників, а спиратиметься на рішення міжнародної організації, яка верифікувала наявні дані”, — підкреслив він.

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, розповіла, що запуск Московського механізму — це один із перших етапів великого плану, який МІПЛ разом із партнерами з Коаліції правозахисних організацій “Україна. П’ята ранку” розробила для звільнення цивільних заручників та притягнення винних до відповідальності. За її словами, сам звіт міжнародних експертів нічого не гарантує, але його адвокаційний та юридичний супровід, який мають вести Україна, незалежні громадські організацій та міжнародні партнери, сприятиме тому, що висновки експертів впливатимуть на ситуацію з розслідуванням та звільненням цивільних осіб.

“Ми закликали ОБСЄ ініціювати Московський механізм щодо переслідування цивільних, щоб довести, що це системна політика росіян, а не поодинокі випадки, коли солдату захотілося познущатися над цивільними. У цій політиці задіяна велика кількість державних інституцій РФ, починаючи від Міністерства оборони, закінчуючи Федеральною службою виконання покарання, в установах якої утримуються тисячі українських цивільних громадян”, — зазначила Решетилова.

На думку координаторки напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA Єлизавети Сокуренко, запровадження Московського механізму дозволить винести питання цивільних заручників на міжнародний порядок денний:

“Ця тема не така актуальна на міжнародному рівні й не така зрозуміла міжнародній аудиторії, як зрозуміла нам, правозахисникам, тисячам родичів тих, чиїх близьких Росія незаконно ув’язнила”.

Водночас правозахисниця не очікує швидких результатів від цього механізму, проте цей крок важливо запустити, адже Росія не реагує на будь-які заклики й запити надати доступ до цивільних заручників.

Людей звинувачують у тероризмі, шпигунстві, екстремізмі, “протидії СВО” тощо, і ці звинувачення абсолютно фіктивні. Сокуренко зазначила, що в низці звітів ZMINA проаналізувала практику переслідувань цивільних на окупованих територіях: в усіх задокументованих організацією випадках затримання відбуваються поза будь-якими правовими процедурами. Під час затримань представники РФ психологічно залякують та вчиняють насильство щодо українців, в незаконному утриманні у більшості випадків людей катують.

Єлизавета Сокуренко

Насильницьки зниклі цивільні також потерпають від катувань і перебувають у жахливих умовах тримання, каже Єлизавета Сокуренко: 

“Як цивільних, так і військовополонених систематично б’ють, застосовують щодо них різні види психологічного тиску. І якщо це стане відомо в масштабах міжнародної спільноти й буде доведене міжнародним механізмом, то це тільки добрий знак для українського суспільства”. 

Однак, за словами правозахисниці, точна кількість цивільних заручників невідома. 

“Остання цифра від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який також зараз займається питанням цивільних заручників, – це 1600 людей. Очевидно, що цих людей може бути і є більше. З деякими з них уже тривалий час немає зв’язку, місце перебування частини людей також невідоме”, – каже Сокуренко.

Також експертка вважає, що запровадження Московського механізму дозволить посилити тиск на Росію для надання з її боку інформації про цивільних заручників і допущення Міжнародного комітету Червоного Хреста, щоб він активніше домагався доступу до українців, яких утримують на території Росії.

Звіт, який мають підготувати міжнародні експерти про затримання цивільних українців в окупації, включатиме дані від початку війни Росії проти України — з 2014 року. Українські правозахисні організації готові надати експертам свої бази даних для вивчення цього питання.

Дивіться повне відео із заходу тут.