Спільнодія, проактивність та діалог – головні фактори успіху для розвитку безпечного середовища

У Львові відбувся перший дискусійний майданчик “Чому і як вибудовувати партнерство заради безпечного середовища в громаді”.

Організатором заходу виступив Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Центром інформації про права людини та Експертним центром з прав людини. У ньому взяли участь представники та представниці громад, патрульної поліції, муніципалітетів, які разом реалізовують проекти community policing в Одесі, Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Чернівцях, Вінниці, Полтаві.

Метою зустрічі став обмін досвідом впровадження community policing та обговорення різних можливостей співпраці зі ЗМІ, бізнесом та освітянами.

Відкриваючи захід, Роман Романов, директор програмної ініціативи “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження”, наголосив: “Ми прагнули зробити крок вперед від обговорення важливості взаємодії задля безпеки у громадах до огляду практик та форм діяльності, що можуть бути інституалізованими, та мати ознаки сталості. Іншим завданням для себе вважаємо формування середовища практиків, що здатне збагачувати та просувати концепт спільної відповідальності поліції та громади за питання безпеки“.

“Забезпечення стійкої безпеки в громаді неможливе без реальної участі місцевих жителів. Над цим ще потрібно багато працювати. В першу чергу необхідно виявляти потреби кожної громади (вони можуть бути різні), залучати до співпраці різні групи (особливо дискриміновані). Крім того, місцева громада має знати, що робиться для підвищення її безпеки. І саме це має стати основою для розбудови безпечної громади”, – зазначив Ігор Бринош, заступник голови Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України”.

“Важливо розуміти, що термін “безпека громади” – це не синонім відсутності злочинності! Спробуємо поглянути на це явище з іншого боку. Що таке небезпека? На мою думку, це все, що створює загрозу життю та здоров’ю мешканців громади. До категорії небезпек, окрім правопорушень, належать і екологічні проблеми, неосвітленість вулиць та відсутність каналізаційних люків, бродячі тварини тощо. А тому безпечна громада – це громада, в якій загрози життю та здоров’ю її мешканців зведені до мінімуму” – наголосив Юрій Бєлоусов, керівник Експертного центру з прав людини.

Заступник начальника штабу ГУ МВС України у Львівській області Сергій Гривняк зауважив, що зараз перед поліцією стоїть багато серйозних викликів. За його словами, поки триває перезапуск системи, потрібно лишатися високоефективними та відповідати високим очікуванням населення. Він наголосив, дуже часто поліції заважає виконувати свою роботу неврегульоване законодавство. Це призводить до зниження довіри з боку громади та підвищення рівня непорозуміння між обома сторонами. Гривняк назвав цей період “станом аритмії”. Він зауважив, що для покращення ситуації обов’язково потрібно взаємодіяти з громадою, щоби точно знати її потреби.

Представник львівського бізнес-середовища – директор ВАТ “ТРОТТОЛА” Ярослав Рущишин – у своєму зверненні до громад та поліції згадав досвід побудови спільної стратегії міста Львова кілька років тому. За його словами, спочатку учасники спільно із Аналітичним центром експертної компанії pro.mova зробили дослідження цінностей мешканців міста, щоби краще розуміти, чим керуються люди у прийнятті рішень. Рущишин зауважив, що для людей важливо почуватися в безпеці не лише вдома, а і у публічному місці.

Галина Лемішко, старша інспекторка з особливих доручень та профілактики дорожнього травматизму Управління превентивної діяльності ГУНП у Львівській області, представила проект “Школа безпеки” що спрямований на роботу з дітьми шкільного віку.

“У рамках проекту працівники поліції та соціальні педагоги щотижня проводили у школах інтерактивні заняття для дітей із правил поведінки у побуті та на дорозі”.

Лемішко каже, що основною метою таких занять було “налагодження партнерських відносин між поліцейськими та школярами заради зміни ставлення дітей до поліції та попередження випадків вчинення протиправних дій”.

Учасники та учасниці під час дискусії також багато уваги приділили обговоренню того, як досягти інклюзивності різних дискримінованих груп населення, ділились ідеями про те, якими способами можна краще дізнатись про потреби населення щодо питань безпеки, та які IT-рішення можуть допомогти у налагодженні діалогу та створенні безпечного середовища.

Модераторка другої частини заходу керівниця проектів Центру інформації про права людини Людмила Янкіна фокусувала увагу учасників та учасниць на тому, що при побудові своїх проектів вони мають орієнтуватись на те, на які групи населення вони розраховують свою активність, якою є мета їхньої активності, та яких партнерів варто долучати до неї. При цьому Янкіна зауважила, що обрані канали комунікацій та формат подання інформації грають критично важливу роль для успішності проекту.