Спротив окупації: експерти обговорили політику щодо ТОТ і довгострокову стратегію реінтеграції
Питання збереження зв’язку з мешканцями тимчасово окупованих територій України та довгострокова стратегія їх реінтеграції залишаються надзвичайно актуальними навіть через 12 років після окупації Криму.
Валентина Потапова, Альона Луньова, Ольга Скрипник, Євген Бондаренко, Олег Саакян, Денис Чистіков, Володимир Лупацій27 лютого 2026 року у пресцентрі “Київінформ” відбулося публічне обговорення на тему: “Спротив окупації та збереження зв’язків із ТОТ: державна політика, реінтеграція і візія нової України”. Захід організували: Національна платформа стійкості та згуртованості та Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД).
До дискусії долучилися провідні експерти та правозахисники: Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA, Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації ГО ЦГП “Альменда”, Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, Володимир Лупацій та Олег Саакян, співзасновники Національної платформи стійкості та згуртованості, Дементій Білий, регіональний координатор Національної платформи у Херсонській області, Андрій Романенко, регіональний координатор Національної платформи у Донецькій області, Денис Чистіков, заступник Постійної Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим. Модерував захід Євген Бондаренко.
Під час обговорення експерти наголосили: попри роки окупації, Росії не вдалося досягти повної політичної лояльності населення на тимчасово окупованих територіях.
Дементій Білий зазначив, що ситуація на лівобережжі Херсонщини значно складніша, ніж виглядає з інформаційного простору: уздовж Дніпра тривають бойові дії, цивільне населення фактично заблоковане, а на окупованій частині області відбуваються системні трансформації. Серед них — кримінальні переслідування цивільних, примусова інтеграція в російську освіту, демографічне заміщення, перереєстрація майна, соціальний підкуп літніх людей та створення контрольованого “громадянського суспільства”.
Водночас у лютому 2026 року призначений РФ очільник окупаційної адміністрації Херсонщини Володимир Сальдо визнав, що повної політичної лояльності досягти не вдалося. За словами експертів, саме цим пояснюється ставка окупантів на “роботу з молоддю” та демографічні програми заміщення населення.
Андрій Романенко наголосив, що подібні процеси відбуваються і на Донеччині, яка пережила всі форми російської агресії — від гібридної до повномасштабного знищення міст.
“Росіян цілком влаштовує, що захоплення території відбувається без населення. Їм не треба забезпечувати його виживання. І це дозволяє більш комфортно проводити заміщення корінного населення людьми з Росії”, — зазначив він.
Андрій РоманенкоРегіональний координатор Національної платформи у Донецькій області також звернув увагу на відсутність перевірених даних про чисельність населення на ТОТ і наголосив на необхідності чіткої державної політики щодо відповідальності, майнових прав, статусу документів та освіти: “Не можна одночасно казати, що всі, хто в окупації, — українці й при цьому погрожувати всім карними переслідуваннями”.
Валентина Потапова звернула увагу на системну політичну індоктринацію дітей та молоді.
“Ідея, навколо якої будується все, що відбувається щодо молоді в окупації, — це так званий “рускій мір”. Для цього є підручники історії, символіка, побудова міфів”, — зазначила вона.
За її словами, після 2022 року Україну в освітньому та публічному дискурсах на окупованих територіях подають як ворога, а молоді нав’язують готовність до участі у війні. Новим елементом, зазначила Потапова, стало посилення релігійного компонента в освіті. З 2026 року на ТОТ планують запровадити обов’язковий предмет “духовно-моральна культура Росії”, побудований на релігійних нормах.
Валентина ПотаповаОльга Скрипник окреслила системні порушення прав людини в окупованому Криму — від політичних переслідувань до катувань і насильницьких зникнень.
Вона зазначила, що ненадання медичної допомоги політичним в’язням, зокрема Ірині Данилович, є частиною ширшої проблеми: люди з тяжкими захворюваннями утримуються в умовах, що погіршують їхній стан, а тиск і нелюдське поводження можна прирівняти до катувань.
Скрипник також наголосила на зростанні справ за звинуваченнями у “тероризмі”, де судові процеси часто проходять під грифом “таємно”, без можливості громадського контролю.
Вона підкреслила, що масові порушення прав людини в Криму та на новоокупованих територіях після 2022 року є елементами цілеспрямованої політики РФ. Перша хвиля насильницьких зникнень і катувань у 2014 році стала моделлю, яку згодом масштабували на Херсонщину та Запоріжжя.
Ольга СкрипникВолодимир Лупацій зазначив, що формально державна політика щодо ТОТ базується на принципі людиноцентричності, однак фактично ключові рішення відкладаються “на після деокупації”: “Очевидно, що потрібна публічна дискусія про пріоритети. Вони не можуть бути визначені раз на 12 років”.
Окремо Лупацій підкреслив, що доступ міжнародних гуманітарних організацій до окупованих територій має стати першочерговим пунктом у будь-яких перемовинах.
Володимир ЛупаційАльона Луньова більш детально зупинилися на оцінці підходу держави до політики щодо ТОТ. За її словами, сьогодні він фактично зводиться до безпекового виміру з елементами стигматизації мешканців окупованих територій.
“Ми чуємо, що люди з окупованих територій більше піддані пропаганді, відтак вони становлять загрозу. Таке побутове, стереотипне, неґрунтовне ставлення”, — зазначила Луньова.
Як приклад вона навела урядові ініціативи щодо перевірок на поліграфі у зв’язку з отриманням російського паспорта: “Поява такої ініціативи — це сигнал, що в нас немає запобіжника в уряді, який би сказав: чому ви пропонуєте такі заходи щодо людей з окупованих територій?”.
Альона ЛуньоваЛуньова наголосила на необхідності оновлення державної візії щодо тимчасово окупованих територій, а відтак і законодавства, а також визначення інфраструктури в Уряді, яка здатна забезпечити врахування та подолання наслідків окупації для всіх сфер суспільного життя.
Олег Саакян наголосив, що політика реінтеграції має бути закріплена в окремому доктринальному документі щонайменше на 10 років: “Держава повинна мати чіткий доктринальний документ, що ми повертаємо території всіма доступними методами. Тоді з’являється і постановка задачі, і певне бачення”.
Олег СаакянСпівзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості зауважив, що окуповані території та їх мешканці мають бути інтегровані у загальноукраїнський медійний та дискусійний простір. Саакян підкреслює необхідність якісної інформаційної політики, де ТОТ є невід’ємною частиною порядку денного.
Денис Чистіков додав, що Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим наразі зосереджується передусім на людях — як на окупованих територіях, так і на підконтрольній Україні території, оскільки тривала окупація поступово витісняє тему ТОТ із суспільної пам’яті.
Денис ЧистіковНагадаємо, що 26 лютого 2026 року, у День спротиву окупації, у Київ відбувся форум “КРИМ: дім, за який ми боремось”, присвячений Дню спротиву окупації Криму. Захід об’єднав представників органів державної влади, правозахисних організацій, дипломатичного корпусу, українських та міжнародних експертів для обговорення ключових викликів, пов’язаних із триваючою окупацією півострова, порушеннями прав людини та безпековою ситуацією в Чорноморському регіоні.
