Ставлення до українців, які виїхали за кордон та які є ВПО, різне, і ця різниця буде збільшуватися — Альона Луньова | Центр прав людини ZMINA

Ставлення до українців, які виїхали за кордон та які є ВПО, різне, і ця різниця буде збільшуватися — Альона Луньова

A+ A-

67% українців позитивно ставляться до внутрішніх переселенців, які вимушені жити в інших місцях України, і лише 4% українців ставляться до них негативно. Водночас до українців, які виїхали за кордон, громадяни мають вдвічі менше позитивне ставлення (34%), а негативне ставлення проявляють 17% людей. 

Про це стало відомо 22 листопада під час презентації результатів загальноукраїнського опитування “Реінтеграція та соціальна згуртованість”. Дослідження провела оціологічна група “Рейтинг” на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА.

Крім того, 47% громадян ставляться нейтрально до тих українців, які опинилися на окупованій території з 2022 року і досі там проживають. Ще 37% — скоріш позитивно і дуже позитивно, а 14% — негативно.

Разом з тим 26% українців мають негативне ставлення до тих співгромадян, які опинилися на окупованій території з 2014 року і досі там проживають. 49% опитаних мають нейтральне ставлення, ще 23% кажуть про позитивне ставлення. 

“Як бачимо, внутрішньо переміщені особи, які виїхали через війну і живуть в іншому регіоні України, — це єдина категорія серед усіх інших українців, до яких переважає позитивне ставлення, а не просто нейтральне. До усіх інших категорій переважає радше нейтральне ставлення. А найгірше ставляться до тих українців, які опинилися на окупованій території з 2014 року і досі там проживають”, — прокоментувала наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА Анна Осипчук.

Як вважає адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, ця різниця у ставленні буде збільшуватися у майбутньому.

“Державі варто звертати увагу на цей тренд. Так само у майбутньому нам доведеться говорити про подібне на деокупованих територія стосовно тих, хто виїхав з окупації і хто залишився. Ці потенційні місця розколу потрібно ідентифікувати і з ними працювати”, — переконана правозахисниця. 

Більше про саме дослідження — тут.