У чеському сенаті відбулися слухання щодо Криму

5 березня в сенаті, верхній палаті чеського парламенту, відбувся семінар про ситуацію з правами людини в окупованому Криму.

Під час заходу виступили колишній в’язень Кремля Олег Сенцов, перший заступник очільника Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял та голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. Модератором був колишній речник Представництва Європейського Союзу в Україні Давід Стулік.

На семінар, що проходив у Вальдштейнському залі сенату Чехії, зібралося пів сотні людей: крім чеських сенаторів, були присутні дипломати з інших країн, представники Посольства України в Чехії, чеські правозахисники, громадські активісти та журналісти. Вони прийшли дізнатися з перших вуст про те, що відбувається в Криму у сфері прав людини.

Захід відкрив голова Комітету з питань освіти, культури та прав людини Їржі Драгош.

У своєму виступі заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял детально розповів про те, що саме кримські татари стали найпереслідуванішою групою в Криму. Їх переслідують і як політичних супротивників окупації, і як представників релігійних організацій, які Росія вважає терористичними.

За словами Джеляла, все, що відбувається в Росії в контексті порушень прав людини, відбувається й у Криму, але помножене в багато разів. Це сфабриковані звинувачення в шпигунстві, тероризмі, екстремізмі, які призводять до тривалих термінів ув’язнення.

“Російська Федерація привчає людей у Криму жити в стані несвободи, сприймати ненормальні речі як норму, наприклад обшуки і затримання їхніх сусідів. У Криму кажуть: “Якщо до сьомої години ранку до вас ніхто не ввірвався додому, отже, день пройде успішно”, – розповів він.

Наріман Джелял звернув увагу на згортання базових прав і свобод у Криму: “Із 2014 року мені особисто не вдалося провести жодного публічного заходу, тому що влада відмовляє з різних причин. Ми не можемо провести навіть дитячі конкурси, адже чиниться тиск на власників приміщень. Вести культурну та правозахисну діяльність у Криму стає неможливо, якщо ти нелояльний до влади”.

Олег Сенцов нагадав, що всього в полоні в РФ залишається близько сотні українських політв’язнів, а Тетяна Печончик підкреслила, що 68 із них – кримські татари. 207 дітей наразі залишилися без батьків, з них десятеро ніколи не бачили своїх батьків, бо народилися вже після їхнього ув’язнення.

Сенцов заявив, що для того, щоб утримувати атмосферу страху на півострові, РФ продовжує переслідувати активістів. Як це сталося з кримським татарином Решатом Аметовим, який виступав проти російської анексії Криму, і за це його закатували до смерті. Тільки тиск на Володимира Путіна і зміна режиму в Росії може сприяти змінам у Криму, вважає Олег Сенцов.

“Не треба сподіватися на те, що режим Путіна, який незаконно затримує і засуджує наших громадян, їх добровільно відпустить. Потрібно всюди на всіх майданчиках про це говорити і вимагати звільнення незаконно утримуваних людей”, – закликав Олег Сенцов, який п’ять років провів у російських в’язницях.

На підтвердження слів Сенцова правозахисниця ZMINA Тетяна Печончик повідомила, що, поки відбувалася ця розмова в стінах cенату, в Криму ще на одну особу збільшилася кількість політв’язнів. Підконтрольний Кремлю суд в окупованому Росією Криму засудив до шести років колонії члена забороненої в Росії церкви свідків Єгови Сергія Філатова. Так, кількість ув’язнених за політичними мотивами українців у Криму збільшилася до 89 осіб.

Тетяна Печончик розповіла про основні тренди в Криму, особливо про зміну складу населення на півострові, депортацію і мілітаризацію соціального життя, а також про неможливість роботи незалежних засобів масової інформації. Вона навела приклад справи журналіста Тараса Ібрагімова, фотографині Аліни Смутко, яким був обмежений доступ до Криму. Печончик також нагадала про справи координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва і правозахисника Еміра-Усеїна Куку, які розглядаються в російських судах.

На закінчення своїх виступів українські гості сказали, що найголовніше для України – зробити так, щоб у світі не забували про те, що вона стала жертвою російської агресії, що на окупованій території російська влада незаконно утримує українських громадян та порушує їхні права десятками різних способів. А крім того, закликали вимагати звільнення політв’язнів, підтримувати їх та їхні родини, а також продовжувати секторальні санкції проти Російської Федерації і запроваджувати персональні санкції проти осіб, причетних до найтяжчих порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права в Криму.

Присутні чеські сенатори, члени та керівники Комітету з питань освіти, культури та прав людини наголошували, що їхній власний історичний досвід щодо тоталітарних режимів зобов’язує їх до солідарності з Україною та її громадянами, які залишилися на окупованій території Криму.

Захід був організований Комітетом сенату з освіти, культури, прав людини і петицій.

Після семінару його організатори провели пресконференцію для журналістів, де виступили голова Комітету з питань освіти, культури та прав людини, сенатор Їржі Драгош, його колега Марек Гілшер та Олег Сенцов.

Під час підготування цієї публікації використано матеріали Олени Іванців та Радіо Свобода.