Відповідальність Росії за воєнні злочини: ZMINA взяла участь у заході на полях конференції ОБСЄ

A+ A-

Центр прав людини ZMINA приєднався до попереднього заходу Додаткової зустрічі ОБСЄ з питань людського виміру “Війна Росії в Україні: відповідальність за воєнні злочини та серйозні порушення прав людини”, організованого в співпраці з Фундацією будинків прав людини у Відні 13 березня 2023 року.

Правозахисники обговорили спільні риси задокументованих порушень прав людини та воєнних злочинів росіян в Україні, а також наступні кроки ОБСЄ та країн-учасниць задля змістовної реакції на порушення прав людини, пов’язані з вторгненням Росії, і притягнення винних до відповідальності.

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зазначила, що російські військові використовують масові звірства як метод ведення війни: “За рік російської широкомасштабної агресії в Україні ми зіткнулися з безпрецедентними масштабами злочинів. Для документування та судових процесів знадобляться десятиліття”.

Зокрема, вона вказала кількість воєнних злочинів, задокументованих Центром прав людини ZMINA, яка входить до Коаліції “Україна. П’ята ранку”: 409 випадків тортур, 233 випадки депортації та 503 випадки насильницьких зникнень.

“Депутат Куп’янської міської ради Харківської області Микола Маслій зник безвісти 1 березня 2022 року під час організованого ним мітингу проти окупації. Російські військові покликали його на розмову, після чого почали стріляти та кидати димові шашки, а Маслія забрали. Іншої інформації про нього немає, його офіційна фейсбук-сторінка не оновлювалася з 26 лютого 2022 року”, – розповіла Тетяна про один з багатьох випадків насильницьких зникнень.

Марія Суляліна, представниця Центру громадянської просвіти “Альменда”, розповіла про серйозні порушення прав дітей з боку окупантів: 464 дитини вбито, 934 – поранено, 16 тисяч – депортовано, однак реальна кількість депортацій може сягати 738 тисяч.

Суляліна наголосила, що на тимчасово окупованих територіях росіяни створили систему перевиховання дітей та молоді, що охоплює, зокрема, нав’язування російської мови навчання, заборону викладання історії України, заміну українських учителів у школах, популяризацію російського наративу в молодіжних навчальних закладах, організацію військово-патріотичних таборів та кадетських класів. Усі ці зусилля спрямовані на знищення України як нації за допомогою промивання мізків дітям.

“Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну діти є мішенню російських військ, зокрема через їхні зусилля стерти українську ідентичність дітей”, – заявила Марія.

Стівен Волф із Бірмінгемського університету висунув питання можливих наступних кроків з боку ОБСЄ та зазначив, що наразі процес документування порушень є ключовим. Ба більше, існує потреба в навчанні посадовців та громадянського суспільства, створенні системи не лише для кримінального переслідування, але й для пошуку зниклих безвісти людей, розбудови потенціалу, технічної підтримки.

Він наголосив на важливості інвестицій, спрямованих на зміцнення конструктивного партнерства між громадянським суспільством України та інших країн-учасниць ОБСЄ, забезпечення достатньої співпраці та координації в країнах-партнерах для уникнення дублювання зусиль, а також для підвищення обізнаності та запобігання порушенням у майбутньому.

Антаніна Маслика, представниця Нідерландського Гельсінського комітету, підкреслила роль ОБСЄ в моніторингу та документуванні порушень, проте і розкритикувала участь Росії в цьому: “ОБСЄ паралізовано консенсусним ухваленням рішень, що безпосередньо сприяє розмиванню всеосяжної безпеки. Нам потрібно знайти інноваційні шляхи досягнення консенсусу, щоб ОБСЄ могла захищати й просувати свої цінності”.

Крім того, учасники заходу закликали ОБСЄ та її країни-учасниці підтримувати Україну, як-от: надавати допомогу українським правоохоронним органам та прокуратурі, працювати над створенням Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та його адвокації, створенням механізму репатріації депортованих українців, зокрема дітей, а також сприяти ратифікації Україною Римського статуту та гармонізації українського кримінального законодавства з міжнародними стандартами.