Як Росія 11 років організовує репресії в Криму: правозахисники надали свідчення на заході в Женеві

ZMINA долучилася до заходу “11 років системних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму: Що можуть зробити міжнародні механізми?”, який був організований в Женеві 19 березня в рамках 58-ої сесії Ради ООН з прав людини.

Під час додаткового заходу правозахисники розповіли про останні тренди і розвиток ситуації на Кримському півострові, включаючи насильницькі зникнення, незаконні арешти, катування, сфабриковані звинувачення в “екстремізмі” та “тероризмі”, переслідування за антивоєнні та проукраїнські погляди, загрози для свободи віросповідання, систематичну індоктринацію та мілітаризацію дітей.

Із короткими доповідями виступили представники організацій-учасниць Дому прав людини “Крим” Ірина Баран-Ель-Галі, Кримська правозахисна група, Марія Суляліна, Центр громадянської просвіти “Альменда”, Катерина Рашевська, Регіональний центр прав людини, Тетяна Печончик, Центр прав людини ZMINA, та Артем Олійник, КримSOS.

Захід модерувала представниця Інституту прав людини Діана Назарець, а з вітальними словами виступили місії України та Чехії.

Голова Центру прав людини ZMINA розповіла присутнім дипломатам про утиски в сфері свободи слова та переслідування адвокатів, правозахисників і активістів в Криму.

“Від початку окупації Криму одним з перших кроків стала зачистка від незалежних медіа. За перший рік їх кількість була скорочена на 88%. Протягом тривалого часу російськи спецслужби проводили боротьбу з фрилансерами та громадянськими журналістами, включаючи викрадення, тортури та фабрикацію кримінальних справ, як це було в ситуаціях з Владиславом Єсипенко чи Іриною Данилович“, – зауважила вона.

За її даними, загалом за гратами зараз перебуває 18 кримських журналістів, більшість із яких – кримськотатарські громадянські журналісти, учасники ініціативи “Кримська солідарність“.

Правозахисниця розповіла про посилення тиску на незалежні медіа в Криму після початку повномасштабного вторгнення, яскравим прикладом чого є переслідування редакції газети “Qirim” за оприлюднення виступу Генерального секретаря ООН про ситуацію з порушеннями прав людини в окупованому Криму. 

“Російські силовики провели обшуки і затримання головного редактора та засновника видання, забрали кілька комп’ютерів в редакції та наклали шість штрафів на загальну суму близько 8 тисяч євро”, – розповіла вона.

За словами Печончик, цензура посилюється в умовах тотального блокування українських сайтів, соціальних мереж Facebook, Instagram, а також на тлі придушення VPN-сервісів, через що на окупованій території існує досить помітний інформаційний вакуум альтернативних до російської пропаганди джерел інформації.

Також представниця Центру прав людини ZMINA проінформувала присутніх про посилення тиску на незалежних адвокатів в Криму. 

За її даними, з 12 адвокатів, що постійно брали участь в політично мотивованих процесах, четверо були позбавлені ліцензій, четверо пройшли через адміністративні арешти, троє – через затримання та адміністративні штрафи, а один був підданий кримінальному переслідуванню. 

“Все це призвело до значного скорочення інформації про стан тих чи інших процесів, а також суттєво обмежило нових потерпілих в можливості отримати якісний захист своїх прав“, – додала вона. 

Окрім адвокатів, за словами Печончик, більш помітним став тиск на кримських активістів та правозахисників. Так, наприклад, двічі піддавався адміністративним арештам та двічі штрафам Абдурешит Джеппаров, зазнали атак представниці правозахисного об’єднання “Кримська солідарність” Лутфіє Зудієва та Ліля Гемеджи, було проведено цілий ряд необгрунтованих обшуків в домах багатьох представників кримськотатарського національного руху. 

Правозахисниця закликала посилити тиск на Російську Федерацію щодо звільнення кримських політичних в’язнів, зокрема журналістів і правозахисників, а також надавати постійну підтримку тим, хто намагається захищати права людини і доносити правду про події в окупації.