Європа не має забувати про злочини росіян: українські правозахисники влаштували адвокаційну поїздку до Чехії
28-29 листопада українські правозахисники були у Празі з адвокаційним візитом, де говорили про воєнні злочини Росії, про механізми притягнення РФ до відповідальності, а також про настрої в українському суспільстві щодо війни. Окремо йшлося про діяльність Коаліції “Україна. П’ята ранку”, яка збирає інформацію про російські злочини.
“У перший день під час зустрічі з представниками Міністерства закордонних справ Чеської Республіки ми говорили про злочини росіян та те, чому політичним силам європейських країн потрібно проводити роз’яснювальну роботу для своїх виборців про причинно-наслідкові зв’язки між газовим шантажем Росії й підвищенням цін на газ для кінцевих споживачів, між навмисним знищенням української інфраструктури та загрозою для життя мільйонів українців, які кожної хвилини можуть загинути не тільки від російського снаряду або ракети, але й замерзнути без опалення, води та електрики”, — розповіла дослідниця Центру прав людини ZMINA Наталія Охотнікова
Наталія Охотнікова та експертки Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна і Ксенія Корнієнко поділилися досвідом Коаліції щодо документування воєнних злочинів та закликали представників Міністерства продовжувати тиск на міжнародну спільноту щодо необхідності нових санкційних пакетів, які призупинять вільний рух російських грошей та їх власників Європою та світом.
Ввечері того ж дня до учасниць доєдналася ще одна українська правозахисниця – Олександра Романцова з Центру громадянських свобод, аби взяти участь у публічній дискусії щодо воєнних злочинів росіян в Україні “Бій за справедливість”, яка мала місце у найстарішому університеті у Центральній Європі — Карловому університеті. Говорили про масові поховання страчених цивільних мешканців та будівлі, де катували людей, про які стало відомо після деокупації Херсона; також про волонтерів, активістів, блогерів, представників органів місцевого самоврядування, що були свавільно позбавлені волі російськими військами, та пройшли через херсонські катівні, а деякі з них були примусово вивезені до тимчасово окупованого Криму або материкової Росії. Дискутували, де знайти сили для документування воєнних злочинів, розуміючи, що система притягнення до відповідальності через Міжнародний кримінальний суд дуже повільна, і судовий розгляд (якщо він відбудеться) буде застосований лише до декількох російських високопосадовців та командувачів, що не відповідає, на думку українського суспільства, принципу справедливості та невідворотності покарання.
Другий день був присвячений низці інтерв’ю для провідних чеських медіа, а також зустрічі зі Франтішеком Штамберою, який розповів про актуальні проекти Post Bellum – це недержавна некомерційна організація, яка документує спогади свідків важливих історичних явищ та подій 20 століття.
Вперше всупереч назві (прим. – дослівний переклад назви “Після війни”) організація розпочала збір розповідей українців, які постраждали від російської агресії, не очікуючи на закінчення війни, адже розуміє, наскільки важливо зберегти історії, розказані від першої особи та не втратити найменші деталі того, що доводиться переживати українцям внаслідок війни, розпочатою Росією у 2014 році.
Під час інтерв’ю та зустрічей Наталія Охотнікова поділилася зі співрозмовниками актуальною інформацією щодо ситуації з насильницькими зникненнями активних українських громадян. Вона зазначила, що станом на кінець листопада 2022 року ZMINA задокументувала 386 випадків таких викрадень на новоокупованих територіях. Однак є підстави підозрювати, що даний перелік не є вичерпним, адже майже кожного дня на гарячу лінію та у месенджери організації надходять повідомлення про нові випадки викрадень.
Програма заходів була організована Празьким центром громадянського суспільства (Prague civil society Centre).
Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку” документує воєнні злочини від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Наразі до коаліції входить більше 30 громадських організацій та окремих експертів.