Юрій Луканов презентував у Британії дві книги, присвячені журналістиці на війні
Журналіст і письменник Юрій Луканов під час поїздки до Великої Британії презентував англійські переклади двох своїх книжок, які присвячені журналістиці на війні, – “Репортер Волковський” і “Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму”. Останню вперше видав 2018 року Центр прав людини ZMINA, а згодом, у 2023 році, її оновлена і доповнена версія була перевидана.
Тематичні заходи з презентації книг та обговорення ситуації в Україні відбулися в Metropolitan University в Лондоні (20 лютого), у британському міністерстві закордонних справ (21 лютого), в Університеті Оксфорда (22 лютого) і в Університеті Глазго (26 лютого). Також заплановано зустріч з журналістами Financial Times.
Презентаційну поїздку підтримав американський фонд United Help Ukraine.
Луканов присвятив ці презентації двом трагічним датам – другій річниці початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну і десятиріччю початку війни Росії проти України.
На думку автора, погляд через російські “окуляри” заважає об’єктивно оцінити те, що відбувається на пострадянському просторі. Він закликав дослухатися до голосів інших народів колишнього СРСР, і тоді світ краще розумітиме, що відбувається в Україні, глибше усвідомить природу агресивної поведінки Росії.
Документальна книга “Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму” (The Press: how Russia destroyed media freedom in Crimea), яка вийшла другим виданням у німецькому видавництві Ibidem Verlag, має чотири додаткових розділи. Вони розповідають про те, як окупаційна влада бореться проти громадянської журналістики, яка утворилася на місці знищеної професійної журналістики. Якщо раніше окупанти прив’язували покарання до інформації, яка нібито є упередженою, то тепер вони просто звинувачують громадянських журналістів у зберіганні вибухових пристроїв або наркотичних речовин. Відповідно, тюремні строки значно вищі.
Юрій Луканов наголошує, що рішення про окупацію Криму не було спонтанним: росіяни готувалися до нього заздалегідь, зокрема й боролися проти журналістів. Так, напередодні 2014 року Державна дума РФ ухвалила поправки до кримінального кодексу – статтю 280.1, яка встановлює відповідальність за публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії.
“Вони передбачали, що буде багато незгодних, і планували використати цю статтю як інструмент нейтралізації незгодних”, – сказав він.
Юрій Луканов розповів про гоніння щодо представників міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ і ООН, побиття і захоплення в полон журналістів, витіснення з півострова кримськотатарських ЗМІ та інші злочини окупаційної влади.
Друге видання вийшло за сприяння правозахисної організації ZMINA, яка виступила видавцем першого видання за підтримки британського посольства в Україні.
“Репортер Волковський” (Reporter Volkovsky) – книга воєнної прози, яку торік випустило в перекладі англійською мовою американське видавництво Defiance Press. Вона розповідає про нові виклики, які постали перед журналістами країни, що зазнала нападу з боку агресивного сусіда. Зокрема, журналісти мали шукати відповідь на питання, чи може професіонал збрехати на користь російської пропаганди, щоб вижити.
Червоною ниткою в книзі проходить розповідь про конфлікт у сім’ях журналістів, які розділилися через політичні вподобання: хтось лишився відданим Україні, а хтось полюбив “рускій мір”. Через ідеологічні розбіжності герої зазнають страждань і навіть гинуть.
Розповідаючи про це, Луканов пояснив, чому почав писати прозу. На його думку, прозовий твір має більше можливостей виразніше розповісти про таку жахливу річ, як війна.
Торік за підтримки United Help Ukraine Луканов здійснив тритижневу поїздку, презентуючи “Репортера Волковського” в американських навчальних закладах.
