Завершилася друга сесія Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики

A+ A-

Наприкінці листопада завершилася друга сесія другої Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики. 27 учасниць та учасників з близько 20 університетів упродовж чотирьох днів занурювалися в тему рівності та недискримінації в роботі українських ЗМІ, а також вивчали німецький досвід громадянської журналістики.

Академія покликана змінювати навчання журналістиці на цінностях прав людини.

“Для нас, ініціаторів Академії, це дуже відповідально. Очевидно, що завтра система освіти українських журналістів та журналісток автоматично не стане правозахисною. Та й не всі випускники журналістських факультетів за замовчуванням мають бути активістами чи активістками. Але розуміння цінностей прав людини, чому важливо використовувати коректну термінологію, чому неприпустимий сексизм і як захищати себе, коли твоє право на свободу слова порушується, – це не просто важливо, а й є основою фахової журналістської діяльності. І що чутливіші до прав людини будуть наші викладачі та студенти, то якіснішими ставатимуть українські медіа”, – коментує координаторка Академії, журналістка Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу.

Тож на другу сесію були запрошені правозахисники та правозахисниці, які на практиці готові відстоювати цінності недискримінації, протидіяти мові ворожнечі, закликати коректно висвітлювати чутливі теми.

Так, чому дискримінація “невидима” та як їй протидіяти, розмовляли з правозахисницею, засновницею громадської організації “Жінки в медіа” Лізою Кузьменко. Що таке журналістська етика у висвітленні проблематики біженців, мігрантів та вимушених переселенців – дискутували з правозахисником, співкоординатором проєкту “Без кордонів” Максимом Буткевичем.

Чим небезпечні ґендерні стереотипи – розповідала продюсерка “UA: Радіо Культура” Ірина Славінська. Що таке ґендероване суспільство та його медійні виміри – дискутували із докторкою соціологічних наук Оленою Стрельник. Тему рівних прав і можливостей жінок і чоловіків обговорювали з кандидаткою філософських наук, експерткою й дослідницею з ґендерних питань Ларисою Кобелянською.

Серед інших тем, які порушувалися під час другої сесії, – захист прав дитини, що вивчалася разом із представником Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї Аксаною Філіпішиною та волонтеркою, головою громадської організації “Синє пташеня” Оленою Розвадовською.

Модель Громадянського ТБ Німеччини та імплементацію досвіду в українських медіа для учасників та учасниць Академії представляв голова Федеральної асоціації громадянських ЗМІ доктор Вольфганг Рессман (Dr. Wolfgang Ressmann).

“Попереду в наших учасників та учасниць ще багато практичної роботи: і підготовка лекцій до збірника з прав людини, і розроблення вправ, і доповнення освітніх програм з урахуванням актуальних тем з прав людини. Та найголовніше – навчання студентів та студенток журналістиці на цінностях прав людини”, – наголошує координатор Академії, кандидат наук соціальних комунікацій, доцент Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка Костянтин Шендеровський.


Ініціатори Академії – ZMINA, Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Програма розвитку ООН. Перша Академія була ініційована у 2017 році, її результатом стала Магістерська програма з правозахисної журналістики в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (офіційна), а понад 2300 студентів-журналістів навчалися правам людини у своїх університетах.