“Зміна неминуча” та Free Iryna Danylovych: команда ZMINA долучилася до Маршу жінок, щоб стати голосом бранок Кремля
8 березня, у Міжнародний день боротьби за права жінок, у Києві відбувся Марш жінок. Це перша така акція в столиці від початку повномасштабного вторгнення Росії. До ходи долучилися правозахисниці, активістки, представниці громадських організацій та рухів.
Цьогорічна акція була присвячена захисту прав жінок в умовах війни. Учасниці та учасники наголошували на необхідності створення реальних механізмів протидії сексуальним домаганням і дискримінації у Збройних силах України, посилення гарантій прав жінок-військовослужбовиць, а також системної підтримки українок, які перебувають у російському полоні. Окремою вимогою стало недопущення звуження прав жінок під час оновлення цивільного законодавства.
Учасники маршу зібралися у парку імені Тараса Шевченка, звідки вирушили колоною центральними вулицями міста. Люди несли плакати з вимогами захисту прав жінок, підтримки військовослужбовиць та звільнення українок, які перебувають у російському полоні.
Серед учасників була і команда Центру прав людини ZMINA, яка сформувала власну колону з плакатом “Зміна неминуча”.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик виступила під час акції та наголосила, що одна з головних причин участі правозахисниць у Марші — привернути увагу до українських жінок, які перебувають у російській неволі.
“Ми прийшли сюди також за тих, хто сьогодні не може бути з нами. Я вийшла на Марш жінок, щоб нагадати про наших посестер у російській неволі, про сотні українських цивільних бранок і військовополонених жінок, які досі чекають на звільнення”, — сказала вона.
Печончик тримала плакат із вимогою звільнити кримську правозахисницю та журналістку Ірину Данилович — медсестру з Феодосії, яка після окупації Криму займалася правозахисною діяльністю та висвітлювала судові процеси над кримськими татарами.
Тетяна ПечончикУ квітні 2022 року Данилович викрали співробітники ФСБ. Протягом 13 днів її місцеперебування було невідоме. Згодом російські силовики сфабрикували проти неї кримінальну справу, заявивши, що нібито знайшли вибухівку у футлярі для окулярів.
“Ірина отримала шість років ув’язнення, з яких уже чотири відбула. Ми виходимо на такі акції, щоб нагадати: Ірина Данилович має бути звільнена. І разом із нею — сотні інших українських жінок, цивільних і військовополонених, які перебувають у російському полоні”, — наголосила Печончик.
Вона підкреслила, що правозахисники будуть говорити про цих жінок доти, доки остання з них не буде звільнена.
За словами менеджерки проєктів Центру прав людини ZMINA Ірини Юзик, яка також брала участь у Марші, у ході взяли участь 15 організованих колон від різних правозахисних і громадських організацій. Але ще багато людей долучилися самостійно — просто прийшли з плакатами.
Однією з головних вимог Маршу, як зазначила Юзик, стало відкликання проєкту нової редакції Цивільного кодексу України, який правозахисні організації розкритикували за норми, що можуть звужувати права жінок.
Зокрема, занепокоєння викликають положення:
-
про запровадження поняття “доброзвичайності”, яке може дозволити суб’єктивно оцінювати поведінку людини;
-
про можливість шлюбу з 14 років за рішенням суду;
-
про обмеження можливості розлучення, зокрема під час вагітності або протягом року після народження дитини;
-
про визначення шлюбу виключно як союзу чоловіка і жінки.
Правозахисники наголошують, що такі норми суперечать європейським стандартам і можуть негативно вплинути на права жінок та інших вразливих груп.
Про Марш жінок
Марш жінок — це ініціатива, що об’єднує активісток, представниць громадських організацій та небайдужих громадян. Щороку 8 березня у різних містах України вона проводить акції, щоб привернути увагу до проблем, з якими стикаються жінки.
Перша така хода відбулася у 2018 році, а останній марш перед повномасштабним вторгненням Росії проходив у 2021-му.
Фото: Олександра Єфименко
