Чому новий порядок повернення з ТОТ потребує доопрацювання: Альона Луньова пояснила ризики для українців без документів
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова в етері Суспільного прокоментувала новий порядок оформлення посвідчення особи на повернення в Україну для громадян, які народилися на тимчасово окупованих територіях і не мають українських документів.
Альона ЛуньоваРозмова відбулася наступного дня після того, як 22 червня Коаліція організацій, що опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії РФ, серед яких і Центр прав людини ZMINA, оприлюднила спільну заяву із застереженнями щодо постанови Кабінету Міністрів №736 від 4 червня 2026 року. У заяві правозахисники наголосили, що підтримують прагнення держави спростити повернення громадян України з тимчасово окупованих територій, однак звернули увагу на низку положень нового порядку, які можуть створити додаткові бар’єри для людей, що прагнуть виїхати з окупації.
В етері Суспільного Альона Луньова зазначила, що запропонований експериментальний проєкт має вирішити реальну проблему людей, які через окупацію не змогли отримати український паспорт або втратили документи. Однак, за її словами, окремі норми порядку можуть зробити процедуру менш доступною та передбачуваною.
Серед основних ризиків правозахисники називають необхідність особистої присутності заявника в одному з п’яти визначених українських консульств — у Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстані або Туреччині. При цьому людина змушена виїхати з окупованої території, не маючи впевненості щодо строків розгляду документів та результату процедури.
Окреме занепокоєння викликає вимога підтвердження особи через свідчення близьких родичів. Як зазначила Луньова, для багатьох молодих людей, які втратили зв’язок із сім’єю або пережили розлуку через війну, виконати таку вимогу може бути неможливо.
Також правозахисники звертають увагу на необхідність надання великого обсягу персональних даних про родичів, які можуть залишатися на окупованій території. На їхню думку, це створює додаткові ризики для безпеки таких людей.
Ще одним проблемним положенням є можливість відмови у видачі посвідчення на підставі застережень Служби безпеки України. Альона Луньова наголосила, що порядок не визначає критеріїв таких застережень, що створює правову невизначеність для заявників: “Людина мусить ризикнути, зібрати кошти, виїхати до третьої країни і жити там, не знаючи, коли вона повернеться в Україну і чи повернеться взагалі”.
Водночас правозахисниця підкреслила, що сама ідея перенесення процедури встановлення особи до закордонних дипломатичних установ могла б прискорити оформлення документів. Однак для цього, на її переконання, необхідно усунути надмірні обмеження та зробити процедуру більш передбачуваною.
У спільній заяві Коаліція закликала уряд провести додаткові консультації з правозахисними організаціями, експертами та людьми, які мають досвід проживання на тимчасово окупованих територіях, а також внести зміни до постанови до набуття нею чинності.
Зокрема, правозахисники пропонують передбачити альтернативні способи встановлення особи для тих, хто не може залучити свідків із числа близьких родичів, посилити захист даних родичів, які залишаються в окупації, врегулювати роль СБУ в процедурі та забезпечити можливість дистанційного подання документів і попереднього розгляду заяв.
Запис етеру з Альоною Луньовою можна перегляну тут.
