Міжнародні норми для Кремля нічого не значать: Онисія Синюк про вихід РФ з Євроконвенції проти катувань
Російський диктатор Володимир Путін підписав закон про денонсацію Європейської конвенції про запобігання катуванням. Проте, на думку правозахисників, це не позбавляє Росію міжнародної відповідальності, адже існують інші інструменти контролю та притягнення до відповідальності.
Онисія СинюкПро це в коментарі для Еспресо TV розповіла правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
“Вихід Росії з Євроконвенції проти катувань — наслідок уже існуючої системи. Для Кремля це спосіб публічно продемонструвати, що міжнародні норми для нього більше не мають жодного значення”, — наголосила Синюк.
Документ, який діяв з 1987 року, передбачав заборону катувань та спеціальний механізм моніторингу — право Комітету відвідувати місця несвободи і перевіряти умови утримання.
“Важливо розуміти дві речі. По-перше, навіть коли Конвенція діяла, умови в російських місцях несвободи залишалися неадекватними. Катування й системне нелюдське поводження не зникли. По-друге, ще у 2024 році Комітет заявляв, що Росія не допускає його представників до місць утримання. Реального контролю й так не було”, — пояснила правова аналітикиня ZMINA.
За її словами, денонсація — радше політичний жест: “Це демонстративне підтвердження того, як Росія ставиться до звинувачень у катуваннях. Фактично це публічна відмова визнавати проблему. Катування – це не виняток і не проблема окремих виконавців. Це сама система, побудована на насильстві”.
Водночас Росія залишається стороною інших міжнародних актів, що забороняють катування. Це Конвенція ООН проти катувань, норми міжнародного гуманітарного права, а також Римський статут Міжнародного кримінального суду, який кваліфікує катування як воєнний злочин і злочин проти людяності.
“Навіть після денонсації відповідальність не зникає. За ці злочини Росія й надалі може бути притягнута до відповідальності як у межах міжнародних судів, так і через національні механізми”, — зазначила Синюк, додавши приклад України, де вже відкриті кримінальні провадження проти конкретних осіб, причетних до катувань.
Система катувань у Росії була широко розповсюдженою й до денонсації. “Російські правозахисники називали це “податком на катування”. Держава фактично закладала у систему покарання насильство. Відмова від Конвенції – це підтвердження реальності, яка й так давно існує”, — пояснює експертка.
Вона додає, що денонсація має символічний характер, оскільки Росія вже не є членом Ради Європи: “Аргументація виглядає суто політичною. Найбільша втрата – це обмеження можливості незалежного моніторингу. Європейський комітет міг фіксувати факти катувань. Тепер цього інструменту немає. Головне питання тепер – як збирати доказову базу та встановлювати конкретних винних”.
Повний текст інтерв’ю Онисії Синюк читайте на сайті Еспресо TV.
