Новий механізм тиску на кримських татар: Вікторія Нестеренко про переслідування у “справах батальйону Челебіджіхана”

Батальйон імені Номана Челебіджіхана — кримськотатарське громадське формування, яке виникло на початку 2016 року під час блокади адмінмежі з окупованим Кримом. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в складі Збройних сил виник добровольчий бойовий підрозділ з такою самою назвою. У 2022 році Верховний суд РФ визнав батальйон “терористичною організацією”, однак переслідування людей, які брали участь у його діяльності до повномасштабної війни, триває досі.

Вікторія Нестеренко. Фото: Представництво президента України в АР Крим

Центр прав людини ZMINA задокументував щонайменше 31 випадок переслідування в так званих справах батальйону імені Номана Челебіджіхана, де більшість фігурантів — кримські татари. Про це правозахисниця і менеджерка проєктів організації Вікторія Нестеренко розповіла в інтерв’ю “Суспільне Крим“.

“У нас задокументовано щонайменше 31 випадок. З них 28 людей уже мають вироки, а двоє були звільнені у 2023 році — це Кадир Оведем і Айдин Мамутов, засуджені у 2019-му на п’ять років. Я хочу зазначити, що вони відбули весь термін покарання”, — зазначила Нестеренко.

За словами правозахисниці, після 2022 року кількість справ суттєво зросла — саме тоді було зафіксовано 26 нових затримань, причому 14 з них сталися на окупованій частині Херсонської області. Більшість обвинувачень у цих “справах” стосуються нібито участі в “незаконному збройному формуванні”. Вироки — від 3,5 до 12 років.

“Людей спершу утримують у СІЗО в Криму, а потім етапують у Росію — це Мінусинськ, Володимирський централ, Астрахань. Ми отримуємо інформацію від родичів про етапування та умови”, — пояснює менеджерка проєктів ZMINA.

Вона додає, що кримські татари, заарештовані в межах таких “справ”, залишаються ізольованими, позбавленими зв’язку з родинами та обмеженими в доступі до медичної допомоги. Правозахисники вказують на системність цих дій і розцінюють їх як інструмент політичного контролю над населенням тимчасово окупованих територій.

Один із прикладів — справа Рустема Гугурика з Генічеського району, якого російські силовики затримали 2022 року під час спроби перевезти матір до Криму. Після тривалого слідства чоловіка засудили до восьми років колонії попри відсутність доказів його участі в батальйоні.

Ще один потерпілий — Сейдалі Смаїлов із селища Рикове, якого, за даними правозахисників, катували під час допитів, змушуючи до зізнань. Подібні випадки свідчать про системний характер криміналізації мирних громадян.

Загалом у селі Рикове відомо про щонайменше 10 затриманих із 2022 року, проти них усіх окупанти сфабрикували “справи” щодо участі в батальйоні імені Челебіджіхана. Така ситуація свідчить, що ці “справи” стали новим механізмом переслідування кримських татар після 2022 року, зокрема на новоокупованих територіях.

“Можна сказати, що це новий механізм тиску. У Криму переслідували переважно за релігійними статтями, а на новоокупованих територіях фабрикують справи про участь у батальйоні. Для росіян це виглядає правдоподібніше, адже там ідуть бойові дії. Це один із нових інструментів для переслідування кримських татар”, — зауважує Нестеренко.

Повний матеріал “Переслідування цивільних: окупанти сфабрикували три десятки “справ” за участь у батальйоні імені Номана Челебіджіхана” читайте на сайті “Суспільне Крим“.