Містить ризики для правового захисту – Анастасія Соловйова про нову редакцію Цивільного кодексу

28 квітня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №15150 про оновлення Цивільного кодексу України. Документ, який має стати новою редакцією ЦКУ, знову спричинив активне суспільне обговорення через низку положень, які, на думку правозахисників, можуть створити ризики для захисту прав людини, сімейного права та державної власності. Найімовірніше, до другого читання деякі норми законопроєкту змінять, проте зараз триває активне обговорення того, на що саме потрібно звернути увагу. 

Новини здорової людини The Ukrainians Media поспілкувалися з юристкою Центру прав людини ZMINA Анастасією Соловйовою, а також зібрали думки ГО “Голка” та депутатки Інни Совсун, аби пояснити, де ми є зараз.

Анастасія Соловйова у коментарі виданню зазначила, що значна частина зауважень, які раніше лунали до законопроєкту №14394, залишаються актуальними і для нової редакції документа (№15150).

Зокрема, дискусію викликає використання у тексті законопроєкту поняття “доброзвичайність”, зміст якого чітко не визначений. За словами Соловйової, це створює ризики довільного трактування норм.

“Норми, які дозволяють відмову у захисті через недобросовісну поведінку, мають бути конкретизовані, щоб вони не перетворилися на універсальний інструмент відмови у захисті права”, — пояснила юристка.

Серед положень, які продовжують обговорювати, статті щодо судового захисту цивільних прав, опіки та піклування, визначення шлюбу як союзу жінки та чоловіка, а також норми про “примирення подружжя” під час розлучення.

Народна депутатка Інна Совсун також акцентувала на положенні про “доброзвичайність”. Вона зазначила, що в оновленому кодексі суд може вживати заходів для примирення подружжя, якщо це “відповідає доброзвичайності”, тоді як саме поняття автори документа визначають як сукупність моральних норм, етичних стандартів і суспільних уявлень про належну поведінку. На думку Совсун, така конструкція залишає простір для суб’єктивного трактування.

Анастасія Соловйова звернула увагу й на положення щодо опікунів та піклувальників. Нова редакція кодексу передбачає, що такими особами можуть бути лише громадяни України, які постійно проживають в Україні.

“Чинний підхід базується лише на цивільній дієздатності і є більш гнучким та інклюзивним”, — зазначила юристка.

Окрему увагу громадськості привернула дев’ята книга законопроєкту — “Публічність прав цивільних”. Громадська організація Голка заявила, що окремі її положення можуть створити умови для легалізації незаконно приватизованих земель, лісів, узбереж та об’єктів культурної спадщини.

За оцінкою правозахисників, проблема полягає у прив’язці правового захисту об’єктів до внесення їх у відповідні реєстри. Через неповноту або помилки в реєстрах частина державного чи комунального майна може опинитися без належного захисту.

Народна депутатка Наталія Піпа вже подала альтернативний законопроєкт та закликала НАЗК перевірити документ на наявність корупційних ризиків.

Тим часом громадські організації та активісти продовжують публічну кампанію проти ухвалення документа в нинішньому вигляді. 28 квітня у Києві відбулася акція протесту проти нового Цивільного кодексу, аналогічні протести планують провести і в інших містах, зокрема, у Харкові, Одесі, Вінниці, Чернівцях, Львові та Івано-Франківську.

Нагадаємо, попередню редакцію законопроєкту №14394 критикували, зокрема, Марш жінок та ZMINA. Правозахисники заявляли, що окремі положення документа суперечать європейським стандартам та можуть створити ризики для захисту прав ЛГБТ+ людей і гендерної рівності.

Законопроєкт №15150 містить 803 сторінки та передбачає оновлення всього цивільного законодавства України через дев’ять книг, які регулюють особисті, майнові, сімейні, спадкові та міжнародні приватноправові відносини.

З повним текстом матеріалу можна ознайомитися на сайті НЗЛ The Ukrainians Media.