Реформа Цивільного кодексу та майбутнє сімейного права — колонка Анастасії Даців на LB.UA

Чому інтеграція сімейного права до проєкту нового Цивільного кодексу України викликала суспільний резонанс та які ризики для прав людини можуть містити окремі положення книги шостої “Право сімейне” — питання, що стали предметом активної дискусії в експертному та громадському середовищі.

Анастасія Даців

Саме ці аспекти, а також історичні передумови, європейські практики та потенційні наслідки об’єднання Цивільного та Сімейного кодексів, аналізує адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців у колонці “Реформа Цивільного кодексу: що робити із сімейним правом”, опублікованій на сайті LB.UA.

У матеріалі авторка аналізує суспільний резонанс, що виник після реєстрації у Верховній Раді проєкту нового Цивільного кодексу. Документ позиціонують як інструмент модернізації законодавства, його наближення до європейських стандартів і забезпечення системності приватного права. Водночас низка положень, зокрема у книзі шостій “Право сімейне”, викликала хвилю занепокоєння через можливі ризики для прав людини.

У тексті детально аналізується інтеграція сімейного права до нового Цивільного кодексу України та міжнародні практики, які могли слугувати прикладом для законодавчих змін. Анастасія Даців зазначає, що такий крок відповідає традиції більшості країн континентальної Європи, де приватне право систематизоване в одному акті. Такий підхід сприяє методологічній єдності та зменшенню колізій у законодавстві, водночас демонструючи прагнення України наблизитися до європейських стандартів. Втім, український контекст має власну історію: після відновлення незалежності країна обрала модель окремого Сімейного кодексу (2002 року), визнавши сімейне право самостійною галуззю. Ця система функціонує понад 20 років і забезпечує спеціалізований захист прав дітей та інших вразливих осіб, хоча водночас створює ризик нормативної фрагментарності та потенційних колізій між кодексами.

У колонці також підкреслюється, що форма законодавства не визначає його змісту: сам факт інтеграції сімейного права до Цивільного кодексу не є ані автоматично прогресивним, ані регресивним кроком. Вирішальним залишається наповнення норм конкретним змістом та їхня відповідність стандартам прав людини. Саме тому, на думку авторки, модернізація потребує широкої фахової дискусії з участю експертів і громадянського суспільства, щоб європейська форма законодавства була дійсно наповнена європейським змістом і не стала прикриттям для закріплення надмірного консерватизму.

Анастасія Даців підкреслює: інтеграція сімейного права до структури Цивільного кодексу може стати кроком до відходу від радянської правової традиції та наближення до континентальної моделі jus commune. Однак без належного доопрацювання ризики для прав людини залишаються.

Повну версію колонки читайте на Лівому Березі — LB.UA.