У ВР зареєстровано 12 законопроєктів, які обмежують роботу ГО – Печончик

Як карантин вплинув на статистику нападів на активістів, наскільки пропорційними та законними були дії поліції під час мирних зібрань у цей період, які нові загрози для громадянського суспільства з’явилися, що має відбутися, щоб справи нападів на активістів розслідувалися і винні були покарані, – розповідають гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова, заступниця виконавчого директора Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова та голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Програма: Активізація з Людмилою Тягнирядно

Ведучі: Людмила Тягнирядно

З початку 2020 року правозахисники зафіксували 48 випадків нападів на громадських активістів. Види тиску, географічний розподіл, тенденції задокументовано в доповіді про переслідування активістів.

“Уже цього місяця наша команда зафіксувала понад п’ять випадків нападів на громадських активістів. Деякі з них треба обговорювати всередині організації, щоб зрозуміти, чи вносимо ми їх у моніторинг. Варто сказати, що напади відбуваються постійно. Ідеться не лише про погрози, але й фізичні розправи. Їх у статистиці 11. Крім того, напади відбуваються й на майно активістів“, – коментує дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова.

Уночі 23 липня невідомі підпалили будинок борця з корупцією, керівника громадської організації “Центр протидії корупції” Віталія Шабуніна. На щастя, ніхто не постраждав.

“Якщо говорити про Шабуніна, то паралельно з тим, що йому спалили будинок, зараз з’являються різні матеріали в ЗМІ, які нібито досліджують його статки. Усе це відбувається паралельно. Активісти постійно зазнають тиску з різних сторін. Багатьом – палили автівки. Наприклад, активісту з Київської області Ігорю Савлуку розбили вікна і закинули в будинок пляшку з бензином. Депутату Ужгородської міськради, який виступав проти корупції в регіоні, облили машину фарбою. Активних громадян затримують на мітингах, проводять дискредитаційні кампанії тощо“, – розповідає Анастасія Москвичова.

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів фіксувала порушення з боку правоохоронців посадових обов’язків щодо людей, які брали участь у мирних зібраннях під час карантинних обмежень.

За даними асоціації, найбільше страждали активісти, які працювали в Південному регіоні, а саме в Одесі, на Херсонщині, а також у Києві.

На думку правозахисників, важливим запобіжником агресії проти громадських активістів мали б стати ефективні розслідування їхніх справ.

Ганна Рожкова та Анастасія Москвичова

“Якщо говорити про фізичні напади, які траплялися з початку цього року, ми маємо два випадки, коли розслідування було завершене і справу передано до суду. Обидва напади трапились у січні. Один випадок – це профспілковий активіст Сергій Барабашук з Кривого Рогу, зараз його справа слухається в суді. І також Олександр Ярошенко із Подільська Одеської області, його справа також у суді. Якщо говорити про Барабашука, то він зазначав, що нападників було двоє, а в суді обвинувачений один. У справі Ярошенка були тілесні ушкодження, його сильно побили й забрали рюкзак. Водночас поліція в суді ці факти кваліфікує як крадіжку. Тобто, з одного боку, “ура“: справу передали до суду, але з іншого – ми бачимо, що є певна невідповідність між тим, що кажуть потерпілі, і тим, що кажуть у результаті в судовій залі“, – обурюється Анастасія Москвичова.

З року в рік продовжуємо говорити про напади й продовжуємо озвучувати статистику, обговорюємо кейси, задокументовані правозахисниками, і водночас суспільство сподівається на якісь зміни.

Заступниця виконавчого директора Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова вважає, що зміни не відбуваються через те, що Арсен Аваков досі залишається міністром внутрішніх справ. Отже, немає жодної політичної волі в працівників органів правопорядку щодо будь-яких змін.

“Наша команда була долучена до переатестації прокурорів. Наразі ми бачимо, що вони мають максимально негативне ставлення до активістів і в них немає абсолютно ніякого бажання проводити належним чином розслідування“, – зауважує Ганна Рожкова.

З початку 2020 року в парламенті було зареєстровано низку законопроєктів, які стосуються громадянського суспільства. На думку правозахисників, їхнє завдання – обмежити діяльність громадських активістів.

“З початку цього року на розгляд Верховної Ради було винесено 12 законопроєктів, які обмежують роботу громадських організацій. Наприклад, прирівнюють адвокаційну роботу, яку ведуть громадські організації, до комерційного лобізму. Також змушують громадські організації реєструватись як лобісти в спеціальних реєстрах, сплачувати внески й платити штрафи, якщо відповідно вони не будуть зареєстровані. Ще один законопроєкт, авторства депутата від “Слуги народу” Олександра Дубінського, передбачає введення поняття “іноземний агент” щодо тих громадських організацій, які мають іноземне фінансування. Також у цьому законопроєкті запроваджуються перевірки на поліграфі для громадських активістів. Цей проєкт абсолютно копіює законодавство Російської Федерації щодо іноземних агентів, але він іде ще й далі, тому що перевірки на поліграфі – це вже українське ноу-хау. Інші законопроєкти забезпечують люстрацію вихідців із громадського сектору, забороняють проводити акції протесту біля приміщень судів, містять надмірну додаткову фінансову звітність для громадських організацій, які мають іноземну підтримку, з дуже жорсткими санкціями, втратою статусу неприбутковості, якщо організація цю додаткову звітність не подаватиме“, – пояснює голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Мета таких законодавчих ініціатив, на думку правозахисників, одна – залякати та придушити активні громадські організації.

“Люди, які звикли роками жити в країні, де не працює верховенство права, де поширена корупція, де існують якісь схематози, де дуже великий вплив олігархату, хочуть зберегти статус-кво, а їм у цьому заважають громадські активісти. Тому дуже просте рішення – це закрутити гайки громадським організаціям“, – підкреслює голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Ми говоримо про напади на громадських активістів, але водночас закликаємо людей бути активнішими у відстоюванні своїх прав. Як у такому разі потурбуватися про безпеку, пояснює активістка Ганна Рожкова.

“Для того щоб активісти були захищенішими, ми минулого року розробили онлайн-додаток “Твоя безпека“. Він надає можливість близьким людям активіста зрозуміти, чи в безпеці він, де перебуває і що з ним відбувається. Також ми розробили серію просвітницьких матеріалів. Я закликаю ними користуватися. Це й освітній курс, і чат-бот Activist’s advisor. Дуже важливо знати свої права. У разі затримання особи держава забезпечує безоплатну правову допомогу – про це теж треба пам’ятати“, – наголошує заступниця виконавчого директора Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова.

Джерело: Українське радіо