Міжнародні організації повинні не допустити страт військовополонених Росією та “Л/ДНР”

До урядів держав-членів

Ради Безпеки ООН

До Ради Європи

До урядів держав-членів ОБСЄ

Міжнародному Комітету 

Червоного Хреста

ЗВЕРНЕННЯ

Ми, члени Коаліції “Україна. П’ята ранку”, об’єднання 29 українських неурядових організацій, закликаємо міжнародну спільноту невідкладно застосувати всі можливі методи впливу на керівництво Російської Федерації, щоб запобігти позасудовим стратам військовополонених, що можуть стати наслідком незаконних рішень квазіправового утворення “ДНР”, контрольованого Росією. 

Так, 9 червня 2022 року на окупованій Російською Федерацією частині Донецької області України окупаційний суд РФ засудив трьох полонених військовослужбовців Збройних сил України, що є іноземними громадянами, до смертної кари за обвинуваченням у “найманстві, насильницькому захопленні влади й проходженні навчання для ведення терористичної  діяльності”.

9 липня 2022 року стало відомо, що окупаційний суд РФ в окупованій частині Донецької області України засудив двох українських військовослужбовців з полку “Азов” до смертної кари за обвинуваченнями у “вчиненні вбивства полонених та цивільних осіб”.

Це не перший подібний “судовий процес” за останні вісім років перебігу міжнародного збройного конфлікту в Україні. Із 2014 року окупаційні суди РФ від “польових судів” еволюціонували до створення квазісудової системи, що наслідує судоустрій Російської Федерації та її законодавство, але в більш репресивній його інтерпретації.

Так, кримінальний кодекс т.з. “ДНР” схожий на кримінальний кодекс РФ, але перший містить більше статей, що передбачають смертну кару, застосування якої на території України заборонено.

Ми стверджуємо, що відповідальність за застосування квазісудами смертної кари покладається на Російську Федерацію як державу-окупанта.

РФ має повний контроль над організованими та утримуваними нею “ДНР” та “ЛНР”, у термінах міжнародного кримінального права РФ має загальний контроль над створюваними та утримуваними нею незаконними організованими збройними формуваннями, що здійснюють ефективний контроль над територією окремих районів Донецької та Луганської областей України.

Росія зобов’язана дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, зокрема ст. 43 Гаазького положення до Гаазької конвенції – ІV,  ст. 64 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, та не допустити порушення базових процедурних судових гарантій.

Цей процес проведено протягом надзвичайно короткого строку в умовах активної фази бойових дій у Донецькій області з явними та значними порушеннями. Короткотривалий процес у цих умовах, ймовірно, унеможливив якісне розслідування з дотриманням стандарту доведення поза розумним сумнівом, а також міг не дати можливості обвинуваченому мати досить часу для підготовки й проведення свого ефективного захисту.

У цих умовах саме Російська Федерація є суб’єктом, який відповідальний за дотримання міжнародного гуманітарного права, зокрема щодо дій незаконних організованих збройних формувань під загальним контролем та власних окупаційних органів на окупованій території.

Ми також розуміємо, що в засудженні військовополонених до смертної кари Росія має політичний мотив, намагаючись у такий спосіб шантажувати українську владу та чинити психологічний тиск на українське суспільство та цивілізовану міжнародну спільноту, для яких життя людини є найвищою цінністю. 

Цивілізований світ не може залишати поза увагою такі дії РФ та контрольованих нею квазідержавних утворень і дозволити на очах у всього світу проводити, по суті, позасудові страти всупереч нормам міжнародного гуманітарного права та здоровому глузду. 

Коаліція “Україна. П’ята ранку” закликає інституції, створені для недопущення порушення базових прав людини, залучити всі можливі механізми впливу на Москву, щоб запобігти страті військовополонених. А також забезпечити належне поводження, умови утримання з військовополоненими з боку Росії і надати Україні та міжнародним інституціям вичерпну інформацію про місця їхнього утримання та стан здоров’я.