Правозахисники вимагають від влади відреагувати на зрив поліцією мирних заходів 19 січня

A+ A-

 

Міністрові внутрішніх справ України

Арсену Авакову

Голові Національної поліції України

Ігорю Клименку

Генеральному прокурору

Ірині Венедіктовій

В. о. Директора Державного бюро розслідувань

Олексію Сухачову

Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини

Людмилі Денісовій

Ми, представники правозахисних організацій, обурені діями працівників Національної поліції України, які 19 січня 2021 року в Києві із застосуванням сили незаконно перешкодили проведенню двох мирних зібрань: “Ні – безкарності ультраправих” на Контрактовій площі, а також акції на цю ж тему на Михайлівській площі (вона анонсувалася двічі – як Антифашистська акція та “Проти ультраправого терору”). Такі події щороку проводять до дня вшанування пам’яті журналістки з Криму Анастасії Бабурової та російського правозахисника, адвоката Станіслава Маркелова, вбитих неонацистами 19 січня 2009 року в Москві.

Наявні відеоматеріали та інформація від потерпілих свідчать про те, що на Контрактовій площі поліція затримала і доставила у відділок 13 людей – приблизно половину учасників мирного зібрання проти ультраправого насильства, які мали намір узяти в ньому участь. Водночас правоохоронці застосували силу: активістів, які сперечалися з поліцейськими, били по голові (про це, зокрема, говорять окремі учасники мітингу, яких завели в автобус, щоб доставити до відділку).

Частина представників поліції водночас не мала розпізнавальних знаків на формі (жетони, шеврони тощо). 

Поліція на обґрунтування своїх дій стверджувала, що мирне зібрання порушує правила карантину. У той самий час учасники зібрання мали на обличчях медичні та подібні маски, а до того, як почалися затримання, намагалися дотримуватися фізичної дистанції в 1,5 метра згідно з правилами карантину. Крім цього, свідки повідомляють, що від поліцейських можна було почути, що Конституція під час карантину не працює.

Слід зазначити, що 14 січня між організаторами мітингу “Ні – безкарності ультраправих” та поліцією відбулася зустріч щодо гарантування безпеки мирного зібрання та його учасників. Під час розмови поліція не висловлювала намірів затримати учасників зібрання за порушення карантинних обмежень, а натомість узгодила з організаторами місце його проведення, маршрут та взаємодію на місці. 

Що стосується акції, яка мала відбутися пізніше на Михайлівській площі, то, зі слів організатора Антифашистської акції, ще перед початком заходу представники групи превентивної комунікації поліції (поліція діалогу) попередили, що поліція затримуватиме його учасників за порушення правил карантину. Пізніше поліція та військовослужбовці Національної гвардії України завадили учасникам акції, які зібралися біля станції метро “Поштова площа”, піднятися на фунікулері на анонсоване місце проведення акції на Михайлівській площі. Тому нечисленне мирне зібрання відбулося на виході зі станції метро “Поштова площа”. Слід зазначити, що відеозапис із місця проведення зібрання свідчить, що поліція затримала декількох імовірних опонентів заходу, які були озброєні ножем, ломом (“фомкою”), битою та газовим балончиком.

Ці два інциденти свідчать про застосування вибіркового умисного тиску на учасників акцій проти ультраправого насильства. Адже учасників інших мирних зібрань, які проводяться в Києві, не затримували за сам факт їхнього проведення, а після запровадження посилених карантинних заходів 8 січня 2021 року мирні зібрання продовжували відбуватися (як, наприклад, зібрання Save ФОП на майдані Незалежності, яке досі триває, а його учасники можуть вільно реалізовувати своє конституційне право на свободу мирних зібрань).

Наголошуємо, що Україна не робила офіційних заяв про відступ від своїх зобов’язань ані за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, ані за Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод у зв’язку з введенням карантинних заходів на всій своїй території. А отже, відповідні статті цих міжнародних договорів, навіть у часи COVID-19, гарантують кожному громадянину України право на свободу мирних зібрань і покладають на державу відповідний обов’язок забезпечити реалізацію цього права на максимально можливому рівні. 

Окрім цього, українська влада під час пандемії COVID-19 не запровадила правових режимів надзвичайного чи воєнного стану. Кабінет Міністрів, органи місцевого самоврядування та інші органи не уповноважені забороняти та визначати правила проведення мирних зібрань (ч. 2 ст. 39, ст. 8, ч. 2 ст. 19 Конституції України, Рішення Конституційного Суду №17-рп/2002). За умов відсутності дії правових режимів надзвичайного або воєнного стану заборону на проведення мирних зібрань може встановлювати лише суд (ч. 2 ст. 39 Конституції).

Отже, дії поліцейських є порушенням права на свободу мирних зібрань та можуть бути кваліфіковані за ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій) та ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України. 

Обрані поліцейськими заходи примусу не були законними (ч. 2 та ч. 3 ст. 29 Закону “Про Національну поліцію”), оскільки поліцейські не уповноважені забороняти мирні зібрання та застосовувати насильство щодо осіб, які не вчиняють правопорушень (ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 44 Закону “Про Національну поліцію”). 

Обрані заходи примусу не були пропорційними (ч. 5 ст. 29 Закону “Про Національну поліцію”), оскільки заподіяна шкода охоронюваним законом правам і свободам учасників мітингу перевищила блага, для захисту яких була застосована. 

Обрані заходи примусу не були необхідними (ч. 4 ст. 29 Закону “Про Національну поліцію”), оскільки учасники мітингу мали захисні маски на обличчях і дотримувалися мінімально необхідної для захисту від зараження фізичної дистанції між людьми.

Наголошуємо також, що поліція як орган виконавчої влади з правоохоронними функціями знехтувала своїм обов’язком гарантувати й забезпечувати свободу мирних зібрань (ч. 2 ст. 3, ч. 2 ст. 22, ст. 39 Конституції). 

Нагадаємо також, це не перші безпідставні затримання поліцією учасників акцій проти ультраправого насильства: три роки тому, 19 січня 2018 року, поліція так само жорстко і безпідставно затримала вісьмох учасників акції вшанування пам’яті Анастасії Бабурової та Станіслава Маркелова, яка відбувалася на Михайлівській площі в Києві.

З огляду на зазначене вище вимагаємо: 

від Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України: 

  • відмовитися від протизаконної практики припинення мирних зібрань та затримання учасників за сам лише факт проведення зібрань;
  • провести роз’яснювальну роботу з особовим складом, який залучається для охорони мирних зібрань, щодо меж втручання правоохоронців у перебіг проведення мирних зібрань;

від Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора: 

  • провести розслідування за фактом незаконних дій працівників поліції та притягнути винних у порушенні прав людини та закону до відповідальності;

від Уповноваженої ВР з прав людини:

  • вжити належних заходів реагування та провести інформаційно-роз’яснювальну компанію для органів правопорядку щодо стандартів забезпечення права на свободу мирних зібрань.

Правозахисна ініціатива

Центр прав людини ZMINA

Асоціація УМДПЛ

Проєкт “Без кордонів”

ГО “Truth Hounds”

Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”

ВБО “Українська фундація правової допомоги”

ГО “Вектор прав людини”

Правозахисний центр “Поступ”

БФ “Восток-SOS”

ГС “Освітній Дім прав людини – Чернігів” (ОДПЛЧ)

Фундація регіональних ініціатив