Заява до 9-ї річниці спротиву Криму російській окупації

Ми, члени мережі Домів прав людини, знову закликаємо притягнути до відповідальності осіб, винних у серйозних порушеннях прав людини, які мали місце в тимчасово окупованому Криму з 2014 року.

Цього місяця виповнюється 9 років, як російські війська окупували Автономну Республіку Крим і місто Севастополь. Протягом цих років Росія вчинила серйозні порушення прав людини та діяння, які мають ознаки воєнних злочинів проти активістів, правозахисників, журналістів, адвокатів та інших мешканців Криму. Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року Крим використовувався як база для атак на цивільну інфраструктуру в інших регіонах України.

Протягом останніх дев’яти років, особливо з лютого 2022 року, жителі окупованого Криму зазнавали серйозних порушень прав людини з боку російської влади, зокрема серед таких порушень:

• Свавільні арешти, затримання та катування;
• Жорстоке та таке, що принижує гідність, поводження, в тому числі з метою вимагання зізнань;
• Жахливе поводження та умови утримання під вартою;
• Позасудові вбивства, викрадення, насильницькі зникнення;
• Дискримінація, переслідування, залякування, насильство, включаючи сексуальне та гендерно обумовлене насильство;
• Примусове поміщення в психіатричні заклади; 
• Примусове переміщення або депортація осіб, які перебувають під захистом, до Російської Федерації.

Водночас жителі Криму продовжують стикатися з безпрецедентними за масштабами нападами на свободу переконань та  вираження поглядів, мирних зібрань і асоціацій з боку російської влади.

Правозахисники, журналісти та адвокати, а також громадські активісти у Криму зіткнулися із ще більшими загрозами з боку російської влади. Зараз в окупованому Криму та Росії перебувають понад 150 кримських політв’язнів. Правозахисники, журналісти, громадські активісти та адвокати були позбавлені свободи та доступу до незалежної правової підтримки, вільного та справедливого судочинства. Серед них активісти Богдан Зіза, Енвер Крош, юристи Едем Семедляєв, Назим Шейхмамбетов, Айдер Азаматов та Еміне Авамільова та багато інших. Серед позбавлених свободи також 15 професійних та громадських журналістів, зокрема Владислав Єсипенко, Ірина Данилович, Вілен Темер’янов та Сервер Мустафаєв. З 2020 року щонайменше 8 журналістів були затримані під час висвітлення політично мотивованих судових процесів

У відповідь ми знову закликаємо міжнародну спільноту:

• Використати всі двосторонні та багатосторонні можливості, щоб вимагати від російської влади:
• Звільнити Ірину Данилович, Владислава Єсипенка, Нарімана Джеляла, Богдана Зізу, Енвера Кроша, Вілена Темер’янова та всіх інших ув’язнених Російської Федерації, які переслідуються за політичними мотивами в Росії або в тимчасово окупованому Криму.
• Припинити практику використання сфабрикованих на основі антитерористичного та антиекстремістського законодавства обвинувачень проти правозахисників, адвокатів, громадських активістів та журналістів.
• Припинити переслідування громадянських журналістів, активістів та широких верств населення за допомогою законів про “неправдиву інформацію” та “дискредитацію”.
• ​​Дозволити доступ до Криму міжнародним моніторинговим місіям.
• Висловити підтримку та солідарність кримським правозахисникам, включаючи організацію спостережень за судовими процесами в Криму та Росії.
• Надати фінансову, технічну, дипломатичну та експертну підтримку Кримській платформі.
• Посилити існуючі та запровадити нові санкції проти осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини.
• Підтримати створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії та інших механізмів відповідальності для відправлення правосуддя над винними особами.

Крім того, закликаємо владу України:

• Ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.
• Забезпечити захист та соціальну підтримку особам, позбавленим особистої свободи внаслідок російської окупації Криму, а також членам їхніх сімей.
• Забезпечити всебічну підтримку внутрішньо переміщеним особам з Криму, включно зі створенням механізмів підтримки повної інтеграції дітей та молоді та отриманням офіційних документів, що посвідчують особу.
• Посилити існуючі та запровадити нові санкції проти винних у серйозних порушеннях прав людини.