“Вільні голоси Криму”: у Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів

Книжка про історії кримських бранців Кремля вийшла українською мовою, англомовна версія буде доступна цієї весни. Видання “Вільні голоси Криму” є спільною ініціативою Українського ПЕН, The Ukrainians Media, видавництва Vivat і Центру прав людини ZMINA за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). 

“Вільні голоси Криму” – це збірка портретів шістнадцяти політв’язнів-журналістів, які борються за права людини та свободу слова на окупованому півострові. Вони фільмували обшуки та суди над активістами, створювали правозахисні рухи, боролися проти корупції; волонтерили й піклувалися про родини незаконно затриманих кримських татар; писали про порушення Росією пунктів двосторонніх угод Чорноморського флоту. Показували правду. 

За це Росія позбавила їх волі на терміни від семи до дев’ятнадцяти років – здебільшого за статтями про “терористичну діяльність”, “екстремізм” або вчинення “диверсії”. Їх катували до півсмерті, щоб ті визнали свою “провину”, вигадану окупаційною владою. Більшість героїв цієї книжки – кримські татари, тому в багатьох портретах читач знайде пояснення історичного контексту, зрозуміє причини безупинного опору корінного народу Криму радянській, а тепер російській системі. Книжка містить також документальну частину, до якої ввійшли вибрані листи, уривки зі щоденників та виступи в судах журналістів-політв’язнів.  

Придбати книжку українською мовою в електронному та друкованому форматах можна за посиланням на сайті видавництва Vivat, а також у книгарнях Vivat. Англомовна електронна версія книжки “The Free voices of Crimea“ в перекладі Євгенії Дубрової та Ганни Лелів буде також доступна цієї весни. Книжка “Вільні голоси Криму“ вийшла в межах серії “Бібліотека Українського ПЕН“. 

Виходу “Вільних голосів Криму” передувала кампанія Українського ПЕН та ZMINA #SolidarityWords, що розпочалася 2021 року на підтримку авторів-політв’язнів в окупованому Криму: у межах ініціативи українські письменники та журналісти стали амбасадорами колег, ув’язнених на окупованому півострові.

“З початком повномасштабного вторгнення Росії робота з написання історій кримських заручників Кремля, збору свідчень їхніх рідних і друзів та упорядкування їхніх листів, виступів і щоденників стала ще важливішою: світ забував про Крим і не хотів пам’ятати про те, що російська війна розпочалася 2014 року саме з окупації півострова. Мета цієї книжки – показати відвагу кримських журналістів, пояснити феномен громадянської журналістики в окупованому Криму, і найголовніше – адвокація цих справ за кордоном для підтримки і звільнення наших колег, які опинилися в російських тюрмах через сміливість говорити правду“, – розповідає ініціаторка видання, членкиня Виконавчої ради ПЕН Тетяна Терен. 

Спершу портрети політвʼязнів були опубліковані в медіаформаті. Інна Березніцька, редакторка і співзасновниця The Ukrainians, узяла на себе відповідальність за координацію: курувала медіапроєкт в онлайн-виданні, знаходила авторів та авторок портретів політв’язнів. Серед них: Олеся Яремчук, Анастасія Левкова, Ірина Славінська, Олександра Єфименко, Єва Райська, Рустем Халілов, Євгенія Генова. Ті ж комунікували з родинами та правозахисниками, досліджували судові справи, вивчали листи й розповідали у своїх текстах історії життя політв’язнів, їхнього затримання та перебування в неволі.

“Украй важливо не лише розповідати історії кримських журналістів – бранців Кремля, які мужньо боролися за свободу слова в окупованому півострові, а й ділитися ними, – каже Інна Березніцька. – Автори та авторки спецпроєкту намагалися зібрати історії кожного і кожної в єдиний пазл. У цих історіях багато суму, але й життєствердності“.

Передмову до книжки написав кримськотатарський політик і правозахисник Мустафа Джемілєв, який за свою діяльність провів 15 років у радянських в’язницях і таборах. А післямову – Наріман Джелял, журналіст і політик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, який є героєм одного із шістнадцяти портретів цього видання. 28 червня 2024 року його вдалося звільнити з російського ув’язнення. Якщо раніше ми збирали його листи з неволі, то тут чекали вже на перший лист на свободі. 

Анастасія Левкова, авторка кримського роману “За Перекопом є земля” та співзасновниця літературного конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, ретельно редагувала кожне речення “Вільних голосів Криму” й виступила як експертка з кримськотатарської теми.

“Це історії не окремих осіб, а цілого покоління. Хоча серед політв’язнів є люди різного віку, та більшість із них – народжені у 1980-ті, коли повіяв вітер змін; люди, які росли в часи зламу – економічного та суспільно-політичного, ідейного; люди, для яких домом є не лише Крим, а й демократія, справедливість і чесність із собою”, – зазначає Анастасія Левкова. 

Журналістка Олеся Яремчук виступила співупорядницею книжки та кураторкою англомовного видання: “У час, коли дезінформація та абсурд беруть верх, як ніколи є потреба розповідати правду про те, що діється на окупованих Росією територіях. Про беззаконня й утиски журналістів та активістів, репресії проти корінного народу Криму – у надії, що справедливість рано чи пізно настане”.

У документальній частині книжки використано матеріали, зібрані Центром прав людини ZMINA, зокрема велику частину архіву упорядкувала правозахисниця Надія Добрянська. Книжку опубліковано також англійською мовою (посилання). Над перекладом працювали Ганна Лелів та Євгенія Дуброва, а над літературним редагуванням – Кетрін Пернел. 

Відгуки про книжку:

“Це їхні голоси: історії шістнадцяти відважних журналістів, які відмовилися мовчати і втратили свободу. Їхня жертва буде повністю виправдана лише тоді, коли їхні історії стануть відомими, а їхні голоси – почутими”.  

Сергій Плохій, автор книжки “Російсько-українська війна. Повернення історії”

“Дуже важлива книжка: промінь світла, який пробивається крізь російську брехню”. 

Люк Гардінґ, автор книжки “Вторгнення. За лаштунками кривавої війни Росії та боротьба України за виживання”

“Для того щоб Україна залишалася вільною, для того щоб вільним був Крим, герої цієї книжки сплачують власною свободою, здоровʼям, непрожитими роками життя. Тому їхнє слово має особливу вагу – вагу вчинку”.

Віталій Портников, публіцист і письменник

“Це слова боротьби й черговий доказ того, що, хай як Росія старається змусити наших людей в окупації мовчати, у неї нічого не вийде. Ці історії життя тепер звучатимуть іще голосніше, адже їх розкажуть тисячі й тисячі українських громадян та небайдужих людей по всьому світу. В момент, коли наші співгромадяни в Криму говорять про злочини, вірять у звільнення, ми маємо стати підсилювачами та ретрансляторами їхніх голосів. Адже ми сильніші, коли обʼєднані однією метою – нашою перемогою”. 

Таміла Ташева, постійна представниця президента України в АР Крим (2022–2024)

“Росія воює з Україною вже десять років. Усе почалося в лютому 2014-го – на території Криму. Диктатури люблять переписувати історію – а тому першими під їхній удар потрапляють люди, не готові забувати факти. Ті, хто називає речі своїми іменами. Ті, хто продовжує говорити, коли решту змусили замовкнути. Ця книжка – про тих, з ким Росія розправилася лише тому, що вони були надто вільними для країни, яка мріє змусити всіх жити за правилами в’язниці”.

Павло Казарін, журналіст і публіцист, військовий