Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права в умовах збройних конфліктів: правозахисники подали пропозиції

15 травня Коаліція організацій, що опікуються захистом прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, подала свої пропозиції до Загального коментаря Комітету ООН з економічних, соціальних і культурних прав щодо застосування Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права в умовах збройних конфліктів.

Російська поліція в Криму, архівна світлина. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Коментар готується у відповідь на глобальний запит щодо того, як держави мають виконувати свої зобов’язання у сфері соціальних, економічних та культурних прав під час війни, окупації та тривалих гуманітарних криз. 

У поданих матеріалах правозахисники описують, як російська окупація українських територій впливає на реалізацію основних прав людини. Окрему увагу Коаліція приділяє ситуації на тимчасово окупованих територіях України, де, за оцінками громадських організацій, наразі проживають мільйони громадян України.

Автори документа звертають увагу на низку системних проблем, які виникають в умовах тривалої окупації українських територій: криміналізацію роботи в окупації, примусову паспортизацію та обмеження доступу до медицини, русифікацію й мілітаризацію дітей, цифрову ізоляцію окупованих територій та блокування гуманітарного доступу.

Праця в окупації 

Правозахисники наголошують: цивільне населення на окупованих територіях не може опинятися перед вибором між голодом і ризиком кримінального переслідування після деокупації.

Правозахисники закликають Комітет роз’яснити, що при оцінці відповідальності за роботу в умовах окупації необхідно враховувати контекст окупації, обмежені можливості для виживання та норми міжнародного гуманітарного права. Йдеться, зокрема, про випадки працевлаштування у сферах, необхідних для забезпечення базових потреб населення.

Медична допомога та примусова паспортизація

Коаліція також звертає увагу на системну практику РФ щодо обмеження доступу до медицини для людей без російського громадянства на окупованих територіях.

У поданні наведено приклади, коли людям без російських паспортів відмовляли у медичній допомозі або доступі до життєво необхідних ліків. Правозахисники наголошують: використання доступу до медицини як інструменту примусу до зміни громадянства суперечить Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (МПЕСКП).

Окремий блок присвячений становищу незаконно утримуваних цивільних осіб. Коаліція документує випадки ненадання медичної допомоги українським політв’язням та цивільним заручникам у місцях несвободи на окупованих територіях і в РФ.

Освіта та мілітаризація дітей

У документі детально описано політику індоктринації та мілітаризації дітей на окупованих територіях України.

Правозахисники наголошують, що РФ системно змінює освітні програми, витісняє українську мову з навчального процесу, переслідує сім’ї за дистанційне навчання в українських школах та залучає дітей до мілітаризованих рухів, таких як “Юнармія” і “Рух перших”.

Коаліція просить Комітет ООН прямо вказати, що нав’язування політичної та військової лояльності державі-окупанту через систему освіти є несумісним із правом на освіту.

Цифрова ізоляція окупованих територій

Окремий розділ подання присвячений доступу до критично важливої інформації.

Автори документа наголошують: медіа та цифрова інфраструктура сьогодні є необхідною умовою реалізації права на освіту, медичну допомогу та гуманітарну підтримку. Коаліція описує, як РФ блокує українські онлайн-сервіси, месенджери та освітні платформи на окупованих територіях, що фактично відрізає мільйони людей від української системи освіти, телемедицини та гуманітарної інформації.

Гуманітарний доступ

Правозахисники також закликають Комітет закріпити, що гуманітарний доступ є обов’язковою умовою реалізації базових соціальних прав під час окупації. У документі наведено приклади гуманітарної кризи на окупованій частині Херсонщини, де цивільне населення обмежене у доступі до води, їжі, медичної допомоги та евакуації.

Загальні коментарі Комітетів ООН не є міжнародними договорами, однак вони мають значний вплив на формування міжнародних стандартів та практики тлумачення прав людини.

Правозахисники наголошують, що нинішня війна РФ проти України створила низку викликів, які міжнародне право досі не описує достатньо чітко, зокрема щодо тривалої окупації, цифрової ізоляції, примусової паспортизації та забезпечення соціальних прав населення під контролем держави-окупанта.

Подані Коаліцією пропозиції мають на меті сформувати міжнародні стандарти, які допоможуть краще захищати права цивільного населення під час сучасних збройних конфліктів та окупації.

Довідково

До складу Коаліції входять:  ГО “Донбас СОС” (http://www.donbasssos.org), ГО “Крим СОС” (http://krymsos.com/), БФ “Право на Захист” (www.r2p.org.ua),  БФ “СХІД-СОС” (https://east-sos.org/), ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”. (https://www.vplyv.org.ua/), БФ “Stabilization Support Services” (https://sss-ua.org), ГО “Центр прав людини ZMINA” (https://zmina.ua/), ГО “Кримська правозахисна група” (https://crimeahrg.org/),  ГО “Розуміння кризи” (https://uk.ci-ngo.com/).