ВПО можуть втратити шанс на власне житло — Альона Луньова розповіла про ризики реформи Держмолодьжитла
Видання “ОстроВ“ опублікувало матеріал про ризики можливого перепідпорядкування Держмолодьжитла та наслідки цього рішення для внутрішньо переміщених осіб. Про те, чому зміни навколо державної установи викликали занепокоєння правозахисників і міжнародних партнерів, журналіст поспілкувався з адвокаційною директоркою Центр прав людини ZMINA Альоною Луньовою.
Альона ЛуньоваМатеріал присвячений дискусії навколо урядових планів передати Держмолодьжитло зі сфери управління Міністерства розвитку громад до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Правозахисники та громадські організації застерігають, що такі зміни можуть стати першим кроком до об’єднання Держмолодьжитла з Укрфінжитлом — оператором програми “єОселя”.
У коментарі “ОстроВу” Альона Луньова наголосила, що житлові програми для ВПО мають розглядатися насамперед як інструмент соціальної підтримки, а не як банківський чи комерційний механізм.
“Коли ми говоримо про житло для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб чи молоді, йдеться не лише про фінансовий інструмент. Це частина житлової політики та соціальної підтримки”, — зазначила вона.
За словами Луньової, багато переселенців не можуть скористатися програмою “єОселя” через високі вимоги до платоспроможності, стабільного офіційного доходу та працевлаштування. Натомість програми Держмолодьжитла орієнтовані саме на людей із нижчим рівнем доходів, які потребують доступніших умов кредитування.
Окрему увагу адвокаційна директорка ZMINA звернула на ризики для міжнародного фінансування житлових програм. Наразі значна частина програм Держмолодьжитла реалізується за підтримки міжнародних партнерів і донорів.
“Те, що ми чуємо від донорів — вони не мають наміру фінансувати приватне акціонерне товариство, яким є Укрфінжитло. Тому виникає ризик, що частина житлових програм просто може згорнутися”, — пояснила Альона Луньова.
Також вона наголосила, що житло залишається головною потребою для більшості ВПО, а наявні державні механізми не відповідають масштабам проблеми.
“Навіть якщо ми говоримо про Держмолодьжитло та обсяги його фінансування, це може покрити потреби приблизно чотирьох тисяч родин, тоді як реальна потреба — це сотні тисяч сімей”, — зазначила правозахисниця.
У ZMINA вважають, що держава має не послаблювати чинні механізми підтримки, а розширювати житлову політику, забезпечувати стабільність рішень та створювати нові інструменти для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.
Повний матеріал “ВПО можуть втратити шанс на власне житло? Чому навколо Держмолодьжитла виник конфлікт” читайте на сайті видання “ОстроВ“.
