Рік після атаки на НАБУ та САП: ZMINA презентувала дослідження про системний тиск на антикорупційних діячів
Центр прав людини ZMINA презентував аналітичне дослідження “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років” під час публічної експертної дискусії “Рік після атаки на НАБУ та САП: як захистити антикорупційних діячів”, яка відбулася 21 липня 2026 року у Києві. Захід зібрав представників та представниць антикорупційних органів, громадянського суспільства, парламенту, медіа та міжнародної спільноти.
У дискусії взяли участь директор НАБУ Семен Кривонос, керівник САП Олександр Клименко, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук, проєктна менеджерка ZMINA Ганна Чехович, документаторка ZMINA Валерія Науменко, юристка й аналітикиня ZMINA Марина Демура, членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, керівник підрозділу детективів НАБУ Євген Токарь, народна депутатка України Анастасія Радіна, керівник відділу розслідувань “Української правди” Михайло Ткач та активна учасниця картонкових протестів у липні 2025 року Зінаїда Аверіна. Модераторки: журналістки Олена Трибушна та Власта Лазур.
Захід розпочався зі вступних виступів адвокаційної директорки ZMINA Альони Луньової, директора НАБУ Семена Кривоноса та керівника САП Олександра Клименка.
Альона Луньова, Семен Кривонос, Олександр КлименкоАльона Луньова нагадала, що дискусія відбувається через рік після масових протестів проти спроби обмежити незалежність НАБУ та САП. Вона додала, що сьогоднішня подія також відбувається на тлі суспільних протестів, що свідчить про збереження запиту суспільства на підзвітність влади та дотримання прав людини.
“Цей рік ми моніторили ситуацію і можемо говорити про те, яким чином влада переслідує і тисне на представників та представниць органів та організацій, які займаються антикорупційною діяльністю”, — зазначила Альона Луньова.
Семен Кривонос наголосив, що минулорічні “картонкові” протести продемонстрували чіткий суспільний запит на неприйняття корупції та відкритий діалог влади з суспільством: “Картонки захистили не просто незалежність антикорупційних органів. Суспільство дало нам мандат довіри, який потрібно відпрацьовувати. Ми його відпрацьовуємо і будемо відпрацьовувати далі“.
Семен КривоносВін також закликав обговорювати не лише окремі факти зловживань щодо працівників антикорупційних органів, а й те, як стали можливими масштабні атаки на незалежні інституції.
“Мета цього заходу — напрацювати, як не повторити такі події. Поговорити не лише про конкретні факти, а про те, як сталося так, що правоохоронні та судові інституції були задіяні у безпрецедентних атаках на антикорупційні органи“, — зазначив директор НАБУ.
Олександр Клименко заявив, що влада не зробила висновків із подій липня 2025 року. Кримінальні провадження щодо детективів НАБУ досі тривають, частина вилученого майна не повернута, а на суддів, які розглядають відповідні справи, чиниться тиск.
“Уроки не зроблені. Цю ситуацію не можна забувати і спускати на гальмах. Не може бути жодного діалогу, поки не будуть зроблені висновки“, — наголосив Олександр Клименко.
Олександр КлименкоВін також зазначив, що незалежні антикорупційні органи є важливим запобіжником від концентрації влади та згортання демократичних змін.
“Нереформовані органи фактично атакували інституції, які реформовані й працюють незалежно. Це була війна між новими інституціями, новим підходом до формування держави і старими правилами”, — сказав керівник САП.
Далі команда Центру прав людини ZMINA представила результати аналітичного дослідження “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років”.
У дослідженні проаналізовано 29 задокументованих випадків тиску на антикорупційних діячів та пов’язаних із ними осіб у період з 11 липня 2025 року до 31 травня 2026 року. Серед них — 21 випадок щодо працівників НАБУ, 4 — щодо колишніх детективів Бюро, 2 — щодо громадських активістів, а також по одному випадку тиску на близьку особу антикорупційного діяча та свідка у відповідній справі.
Дослідження ґрунтується на свідченнях антикорупційних діячів, матеріалах судового моніторингу, правових висновках адвокатів, процесуальних документах та відкритих джерелах. Дослідниці проаналізували не лише окремі кримінальні провадження, а й сукупність кримінально-процесуальних, інституційних, політичних та інформаційних впливів на людей, залучених до антикорупційної діяльності.
“Більшість окремих епізодів, які ми аналізуємо, вже були відомі з новин. Новизна нашого дослідження в іншому: ми вперше звели 29 випадків в один масив і перевірили висновок про системний тиск за чіткими критеріями, а не просто заявили про нього”, — пояснила співавторка дослідження, проєктна менеджерка ZMINA Ганна Чехович.
Ганна ЧеховичЗа її словами, авторки не оцінювали винуватість людей у кримінальних провадженнях. Натомість вони досліджували, чи могли формально законні механізми в сукупності використовуватися не лише для розслідування злочинів, а й для стримування антикорупційної діяльності.
“Відповідь на це питання стосується не лише 29 людей із нашого дослідження — вона стосується того, чи наважиться наступний детектив узятися за чутливу справу, чи наступний викривач наважиться заговорити”, — додала Ганна Чехович.
Павло Демчук наголосив, що систематизація таких випадків важлива не лише для фіксації порушень, а й для формування державної політики на основі доказів.
“Це дослідницький та адвокаційний інструмент, який за допомогою визначеної методології дозволяє проаналізувати випадки можливого тиску і перевірити їх на відповідність чітким критеріям. Так можна обґрунтовано говорити про те, що йдеться саме про системний тиск”, — зазначив старший юридичний радник Transparency International Ukraine .
За його словами, звіт також має практичну цінність для подальших законодавчих змін і вдосконалення державної політики у сфері верховенства права.
“Тут зібрані точкові моменти, які потрібно вдосконалювати і не допускати в майбутньому. Власне кажучи, це і є цінністю такого звіту — додатковий інструмент для формування державної політики на підставі доказів”, — пояснив Павло Демчук.
Олена Трибушна, Павло Демчук, Ганна Чехович, Валерія Науменко, Марина ДемураУ межах дослідження ZMINA зафіксувала 30 кримінальних проваджень щодо 28 людей. У 24 із 29 випадків проводилися обшуки, причому у 20 із них — як “невідкладні”, без попередньої ухвали слідчого судді.
Документаторка ZMINA Валерія Науменко розповіла про підходи до документування цих випадків та зазначила, що під час аналізу разом з колегами виявили повторювані практики, зокрема проведення обшуків, вилучення техніки навіть у рідних та застосування сили.
“Під час аналізу ми побачили не просто окремі проблемні рішення чи дії, а повторювані практики. Це стосується і проведення невідкладних обшуків, і вилучення техніки, і застосування сили, і подальшого судового контролю”, — зазначила Валерія Науменко.
Про правовий аналіз задокументованих випадків у дослідженні розповіла юристка й аналітикиня ZMINA Марина Демура. Цей розділ стосувався оцінки дій державних органів крізь призму національного законодавства та Європейської конвенції з прав людини. Дослідниці, зокрема, аналізували обґрунтованість підозр, якість і достатність доказів, пропорційність втручання у права людини, ефективність судового контролю та дотримання людської гідності.
Марина ДемураЗа результатами аналізу, задокументовані практики містять ознаки можливих порушень статей 3, 5, 6, 8 та 18 Європейської конвенції з прав людини — щодо заборони катувань, права на свободу та особисту недоторканність, права на справедливий суд, права на повагу до приватного і сімейного життя, а також заборони використання обмежень прав не з тією метою, для якої вони передбачені.
“Ми аналізували не лише те, чи була та чи інша дія формально передбачена законом. Важливо також, чи була вона необхідною, пропорційною та чи не використовувалися процесуальні механізми для іншої мети”, — пояснила Марина Демура.
За її словами, правовий аналіз показав проблеми у застосуванні низки кримінальних процесуальних гарантій, зокрема щодо обґрунтованості підозри, допустимості та достатності доказів, ефективності судового контролю та поваги до людської гідності: “Процесуальні гарантії існують для того, щоб захищати права людини в кримінальному провадженні. У дослідженні ми перевіряли, чи дотримувалися ці стандарти в конкретних випадках. І в низці ситуацій побачили обставини, які можуть свідчити про порушення прав, гарантованих Конвенцією”.
На думку Марини Демури, особливо важливо оцінювати не лише кожен окремий епізод, а й сукупність обставин, зокрема повторюваність однакових практик щодо різних людей.
Дослідження також звертає увагу на те, що у 2025–2026 роках кримінальні процесуальні дії щодо антикорупційних діячів відбувалися паралельно з політичним та інформаційним впливом. Зокрема, йдеться про спробу законодавчого перепідпорядкування НАБУ та САП, а також інформаційні кампанії з наративами про нібито “російський слід” в антикорупційних органах. У сукупності ці практики, за висновками дослідниць, могли посилювати стримувальний ефект для антикорупційного середовища.
Дослідниці також проаналізували, чим завершилися відомі кримінальні провадження, відкриті в межах цієї хвилі переслідувань. Станом на зараз жодне з проваджень за підозрами у державній зраді чи пособництві державі-агресору не завершилося обвинувальним вироком. Провадження щодо детектива НАБУ Віктора Гусарова за підозрою у державній зраді закрили через відсутність достатніх доказів його причетності. Єдиний вирок у пов’язаній хвилі справ був виправдувальним: 20 травня 2026 року суд визнав невинуватим Юсуфа Мамешева, якого переслідували після надання показань у справі керівника підрозділу детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова. На момент завершення дослідження провадження щодо Руслана Магамедрасулова та працівника НАБУ Віталія Тєбєкіна перебували на стадії ознайомлення захисту з матеріалами, а справа голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна — на стадії підготовчого судового засідання.
Руслан МагамедрасуловЗа результатами дослідження ZMINA підготувала рекомендації для Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, правоохоронних органів і прокуратури, судових органів, Міністерства юстиції, медіа та міжнародних організацій.
Серед іншого, ZMINA рекомендує розробити державну політику захисту людей, які здійснюють антикорупційну та правозахисну діяльність, посилити гарантії незалежності антикорупційних органів, забезпечити ефективний судовий контроль за обшуками, проведеними без попередньої ухвали суду, та не допускати непропорційного втручання у права антикорупційних діячів і членів їхніх родин.
Після презентації дослідження учасники та учасниці перейшли до обговорення того, як виявлені практики тиску впливають на роботу антикорупційних органів, громадянського суспільства та медіа, а також які механізми можуть допомогти захистити антикорупційних діячів та діячок від неправомірного переслідування.
Власта Лазур, Олена Щербан, Євген Токарь, Віталій Шабунін, Михайло Ткач, Анастасія Радіна, Зінаїда АверінаПід час дискусії керівник підрозділу детективів НАБУ Євген Токарь розповів про те, як події липня 2025 року вплинули на роботу Бюро та його працівників. Він навів власний приклад обшуку, проведеного у межах кримінального провадження щодо ДТП, яке до того фактично не розслідували кілька років.
За його словами, під час обшуку правоохоронці частково вилучили техніку, яку знайшли в його помешканні, а також скопіювали дані з телефону його дружини. При цьому детективу так і не пояснили, які саме докази у справі про ДТП вони намагалися знайти.
“Я розумію, що було скопійовано повний доступ до всього, що є у телефоні: листування, фотографії і так далі. На мою думку, як професіонала у сфері кримінальної юстиції, це був явний прояв свавілля — абсолютно необґрунтоване втручання у моє житло та приватне життя”, — розповів керівник підрозділу детективів НАБУ.
Він також додав, що до липня 2025 року у справі, відкритій ще у 2021 році, двічі ухвалювали рішення про недостатність доказів для повідомлення будь-кому про підозру. Водночас після подій 21 липня 2025 року провадження знову активізували, а самого Євгена Токаря повідомили про підозру.
Членкиня правління Центру протидії корупції, юристка, активістка, адвокатка Олена Щербан, яка представляє інтереси детектива НАБУ Руслана Магомедрасулова, наголосила, що у його справі обшуки проводилися на підставі інформації, яка, за її словами, не підтверджувалася матеріалами кримінального провадження.
“Найбільше, що мене лякає в цій історії, — це те, що обшуки без ухвали суду відбувалися на підставі абсолютно сфальшованої і вигаданої інформації. Вигадані історії та факти стали підставою для невідкладних обшуків”, — сказала Олена Щербан.
Олена ЩербанЗа її словами, у справі Руслана Магомедрасулова не спрацювали передбачені законом механізми контролю — від прокурорського нагляду до судового контролю: “Не спрацювала жодна ланка контролю, яка мала б поставити питання: а що це за підстава і де підтвердження, що вона дійсно існує? Небезпека в тому, що якщо такі папірці можна використовувати без належної перевірки, то завтра таку записку можуть написати про будь-кого”.
Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін наголосив на необхідності встановлення відповідальних за тиск на антикорупційні органи, громадянське суспільство та медіа.
“У наших дискусіях взагалі бракує прізвищ. Завжди відповідальні прізвища”, — сказав він, додавши, що, на його думку, події липня 2025 року не були окремими діями різних правоохоронних органів, а становили скоординовану атаку, організовану президентом України Володимиром Зеленським.
Євген Токарь, Віталій Шабунін, Михайло ТкачВіталій Шабунін також заявив, що тиск на антикорупційні організації триває і після подій липня 2025 року, зокрема через медійні атаки та нові кримінальні провадження.
Народна депутатка Анастасія Радіна розповіла про парламентський вимір захисту незалежності антикорупційних органів. За її словами, у Верховній Раді вже є законодавчі ініціативи щодо реформування ДБР, процедури призначення Генерального прокурора та вдосконалення кримінального процесу, однак частина з них залишається без руху.
Керівник відділу розслідувань “Української правди” Михайло Ткач говорив про роль медіа у висвітленні тиску на антикорупційних діячів. Він наголосив, що після подій липня 2025 року ситуація не змінилася настільки, щоб можна було говорити про припинення атак на незалежні інституції.
Михайло Ткач також зауважив, що нині немає ознак того, що влада зробила висновки після подій липня 2025 року. На його думку, в основі нинішньої політичної кризи лежить просте питання — чи готова влада обирати перемогу у війні та боротьбу з корупцією чи ні.
“Ці події — і ті, що відбулися рік тому, і ті, що відбуваються зараз, — довкола простого питання: люди, які очолюють нашу державу, зрештою приймуть рішення — ми крадемо чи не крадемо, воюємо чи крадемо, перемагаємо чи крадемо. Це прості речі“, — заявив журналіст.
Михайло Ткач, Анастасія РадінаЗа його словами, одним із ключових сигналів реальних змін мала б стати припинення тиску на антикорупційні органи та притягнення до відповідальності тих, хто його здійснював.
“Коли припиниться тиск на антикорупційні органи, коли люди, відповідальні за цей тиск, скажуть: “Нехай вони роблять свою роботу, ми нікого не прикриваємо”, — тоді слова про те, що влада чує суспільство, будуть щирими“, — зазначив Михайло Ткач.
Він додав, що поки таких ознак немає, а навпаки — є сигнали про продовження тиску на незалежні інституції.
Активна учасниця картонкових протестів у липні 2025 року Зінаїда Аверіна розповіла про громадський спротив спробам обмежити незалежність НАБУ та САП і про те, чому участь суспільства стала важливою частиною захисту антикорупційної інфраструктури.
Зінаїда АверінаЗа її словами, після протестів 2025 року навколо питань незалежності антикорупційних інституцій сформувалася стійка спільнота людей, готових знову виходити на вулицю, коли виникає така потреба.
Вона також наголосила, що тривале ігнорування суспільного запиту може призвести до подальшого зростання недовіри до влади.
“Якщо наступного разу з’явиться привід для масового невдоволення людей, протести можуть бути вже проти першої людини в країні. І це максимально небезпечно для нас як держави в умовах повномасштабної війни”, — зазначила учасниця протестів.
Відеотрансляцію заходу можна переглянути на Facebook-сторінці ZMINA.
Ознайомитися з повним текстом аналітичного звіту можна українською та англійською мовами.
Фото: Артем Галкін / ZMINA.
