Від справи Міндіча до відставки Єрмака: Тетяна Печончик та Ганна Чехович розповіли про системний тиск на антикорупціонерів

Спроби послабити незалежність НАБУ та САП, кримінальні провадження, обшуки без ухвал суду, вилучення техніки та інформаційні атаки були частинами скоординованого тиску на антикорупційних діячів. Про це свідчить дослідження Центру прав людини ZMINA, яке охопило 29 справ за 2025–2026 роки.

Тетяна Печончик, Ганна Чехович. Колаж: Громадське радіо

Саме системний тиск на антикорупційний сектор, його прояви та можливі цілі стали темою розмови з головою правління Центру прав людини ZMINA Тетяною Печончик та проєктною менеджеркою ZMINA Ганною Чехович в етері правозахисного подкасту “Я чую інших” на Громадському радіо. Випуск вийшов 17 серпня.  Ведучі Дар’я Бура та Максим Буткевич.

Тетяна Печончик розповіла, що ідея дослідження виникла після подій літа 2025 року, коли відбулися обшуки у голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, а згодом — у понад півтора десятка детективів НАБУ. Дослідники проаналізували 29 справ, зокрема щодо працівників НАБУ, Віталія Шабуніна, юристки ЦПК Олени Щербань та пов’язаних із ними людей. За оцінкою ZMINA, йшлося не про окремі випадки переслідування, а про скоординовану атаку на антикорупційний сектор.

“Якщо взяти такі провадження, як державна зрада, ДТП чотирирічної давнини, справи щодо незаконного виїзду за кордон Геннадія Боголюбова чи провадження про незаконне збагачення — на перший погляд, ці історії не мають між собою нічого спільного. Але у своєму дослідженні ми доводимо, що всі вони поєднані в єдину систему”, — пояснила Тетяна Печончик.

Ганна Чехович зазначила, що дослідники виявили спільні інструменти тиску, які застосовували щодо фігурантів справ. Серед них — обшуки без ухвал суду, вилучення техніки та скоординовані інформаційні атаки. За її словами, саме схожість цих методів та їхня синхронність дозволили говорити про системний характер переслідувань.

У дослідженні ZMINA виокремила чотири основні формати тиску: обшуки, затримання, вилучення техніки та застосування запобіжних заходів; тиск через відкриття і ведення кримінальних проваджень; інституційний та політичний вплив; а також масштабні інформаційні кампанії із залученням анонімних телеграм-каналів.

Тетяна Печончик також звернула увагу на координацію дій силових органів. За її словами, у проаналізованих випадках чітко простежується взаємодія СБУ, ДБР та Офісу генерального прокурора. Водночас прямих доказів того, що атаки координувалися безпосередньо політичним керівництвом держави, у ZMINA немає.

Окремо учасниці розмови говорили про те, чому в дослідженні ZMINA розглядаються разом випадки тиску на працівників антикорупційних органів та представників громадянського суспільства. За словами Ганни Чехович, переслідування поширювалося також на адвокатів, свідків та родичів людей, які були залучені до антикорупційних розслідувань.

“Головна мета полягала в тому, щоб залякати і зупинити подальші розслідування”, — сказала Тетяна Печончик. Вона наголосила, що тиск мав не лише залякати конкретних людей, а й ускладнити роботу детективів, які розслідували справи про топкорупцію.

За словами голови правління ZMINA, показовими є й обставини проведення обшуків. У 24 із 29 проаналізованих справ відбувалися обшуки, а у 20 із 24 випадків їх проводили як “невідкладні” — без ухвали слідчого судді. Водночас у досліджених справах, за оцінкою ZMINA, не було належної нагальної потреби для таких дій.

На завершення Тетяна Печончик та Ганна Чехович розповіли про правозахисний вимір цих справ. Зокрема, у справі Віталія Шабуніна та детективів НАБУ вже подали заяву до Європейського суду з прав людини. Захист посилається, зокрема, на можливі порушення статей 3, 5, 6, 8 та 18 Європейської конвенції з прав людини.

Повністю розмову Тетяни Печончик та Ганни Чехович із Дар’єю Бурою та Максимом Буткевичем можна послухати в подкасті “Я чую інших” на Громадському радіо.