У Варшаві на полях ОБСЄ ZMINA закликала міжнародних партнерів допомогти захистити журналістів і волонтерів від дронів
13 жовтня 2026 року під час Конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві Центр прав людини ZMINA спільно з Інститутом масової інформації (ІМІ) та Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні провів спеціальний захід “Під прицілом: виклики дронової війни для журналістів та волонтерів”. Учасники обговорили, як захистити журналістів і волонтерів від атак дронів, та закликали міжнародну спільноту переглянути підходи до застосування міжнародного гуманітарного права в умовах сучасних реалій війни.
Захід відбувся за співфінансування Постійного представництва Європейського Союзу при ОБСЄ, Постійної делегації Великої Британії при ОБСЄ та Нідерландського Гельсінського комітету. Участь ZMINA відбулася за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Центру прав людини ZMINA і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Головною темою дискусії стали нові загрози, які дронова війна створює для цивільних, що працюють поблизу лінії фронту. Російські військові атакують журналістів, які документують наслідки війни та воєнні злочини, і волонтерів, які евакуюють цивільне населення та доставляють гуманітарну допомогу. Водночас засоби захисту від дронів, необхідні для збереження життя, можуть викликати питання щодо їхнього подвійного призначення та впливати на оцінку цивільного статусу тих, хто їх використовує.
У вступному слові заступниця постійного представника Європейського Союзу при ОБСЄ Каталіна Больма-Дюпон наголосила на важливості обговорення цих викликів на міжнародному рівні.
Керівниця напрямку захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Ана Море наголосила, що міжнародне гуманітарне право та підходи міжнародних партнерів мають відповідати реаліям сучасної війни. За її словами, журналісти й волонтери повинні мати можливість використовувати детектори дронів та інші засоби захисту, щоб продовжувати свою роботу й залишатися живими.
За понад чотири роки повномасштабної війни, за даними ІМІ, від агресії РФ загинули 139 медійників, з них 15 — під час виконання професійних обов’язків. Щонайменше 27 цивільних українських медійників залишаються в російському полоні.
За даними Комітету захисту журналістів (CPJ), у 2025 році у світі загинули 129 працівників медіа, 39 з них — унаслідок ударів безпілотників. Для порівняння: 2023 року від таких атак загинули двоє медійників. Ці цифри демонструють, наскільки швидко дрони перетворюються на серйозну загрозу для журналістів у різних країнах світу.
ZMINA також задокументувала загибель 115 цивільних волонтерів, зокрема 15 іноземних громадян, унаслідок дій російських сил під час виконання гуманітарних місій. Вони евакуювали людей із зон бойових дій, доправляли їжу, воду та ліки, допомагали відновлювати зруйноване житло, розміновували території та шукали тіла загиблих.
“Багато партнерів після події висловлювали здивування, чому дронові детектори взагалі є обладнанням подвійного призначення. І озвучували, що вперше про це почули. Ми дуже сподіваємося, що наші партнери принесуть це ж питання до своїх країн, урядів та міжнародних донорів. Досвід українців та українок може врятувати життя представниць і представників медіа та гуманітарних працівників і працівниць у всьому світі, адже дронові атаки стають все небезпечнішими не лише в Україні. Міжнародне гуманітарне право має реагувати на реальність”, — зазначила Ана Море.
За її словами, детектори дронів, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та інші антидронові системи можуть використовуватися для захисту цивільних, а не для участі в бойових діях. Тому сам факт використання нелетального засобу захисту не має автоматично ставити під сумнів цивільний статус журналіста чи волонтера.
ZMINA закликала держави — учасниці ОБСЄ та міжнародних донорів фінансувати детектори дронів, навчання з безпеки, укриття, броньований транспорт і підготовку до надання домедичної допомоги.
Воєнна кореспондентка мультимедійної платформи іномовлення Freedom UATV Дарія Литовченко поділилася досвідом роботи на Херсонщині, де російські дрони стали постійною загрозою для журналістів і цивільного населення.
Вона розповіла історію 66-річної Ірини, яка 7 липня пасла кіз біля кладовища. Побачивши російський безпілотник, жінка спробувала втекти. Їй вдалося вижити, однак унаслідок атаки вона втратила ліву ногу. Через активність російських дронів медики не могли дістатися до пораненої, тож її евакуювали поліцейські з допомогою військових.
За словами журналістки, подібні історії свідчать про те, що російські військові атакують цивільних навіть тоді, коли ті не становлять жодної загрози. Водночас журналісти змушені продовжувати роботу, щоб документувати такі випадки, збирати свідчення та домагатися відповідальності за злочини.
“Позначення “преса” вже давно не гарантують тобі безпеки, радше навпаки — перетворилися на мішень. Конвенції росіяни ігнорують уже понад десять років. Нам потрібно не маркуватися, а маскуватися”, — наголосила Дарія Литовченко.
Журналістка розповіла, що постійно носить із собою детектор дронів, бере його навіть у повсякденні виходи з дому та обов’язково використовує в автомобілі. За її словами, пристрій неодноразово допомагав їй урятуватися, оскільки давав кілька секунд на реакцію. Водночас детектори не виявляють усіх типів безпілотників, зокрема дронів на оптоволокні, а російські військові змінюють частоти, щоб обходити наявні засоби захисту.
Литовченко також нагадала про загибель журналістки Олени Губанової та оператора Євгена Кармазіна, які загинули внаслідок атаки російського дрона “Ланцет” у Краматорську в жовтні 2025 року. Ще один член знімальної групи, Олександр Количев, зазнав тяжких поранень.
На думку журналістки, звичні протоколи безпеки вже не відповідають умовам, у яких працюють медійники поблизу фронту. Тому детектори дронів мають стати необхідним елементом захисту поряд із бронежилетом, каскою та аптечкою.
Гуманітарний волонтер Богдан Зуяков, який проводить евакуаційні місії з прифронтових територій, розповів про те, як поширення FPV-дронів змінило умови роботи волонтерських команд.
Якщо на початку повномасштабного вторгнення евакуації були можливими навіть поблизу російських військових позицій, то нині зона ураження значно розширилася. За словами волонтера, небезпека полягає не лише в атаках на гуманітарний транспорт, а й у цілеспрямованому переслідуванні звичайних цивільних автомобілів, якими люди намагаються врятуватися.
Команда Зуякова втратила шість автомобілів під час евакуаційних місій за два роки. Одним з найтрагічніших випадків стала поїздка до Костянтинівки, де волонтери намагались евакуювати пораненого чоловіка, якому відірвало руку внаслідок удару дрона. Їхній автомобіль атакував FPV-дрон: волонтер В’ячеслав загинув, ще двоє членів команди зазнали поранень. Поранений чоловік, якого вони їхали рятувати, за словами Зуякова, помер того самого вечора, не дочекавшись допомоги.
За словами волонтера, під час останнього такого інциденту їхній автомобіль атакували тричі протягом тижня. Під час третьої атаки транспортний засіб було знищено. Попри наліпки гуманітарної організації та відсутність зброї в команди, це не захистило автомобіль від удару.
Ці свідчення демонструють, що маркування гуманітарного транспорту не гарантує безпеки, а евакуаційні місії стають дедалі небезпечнішими. Волонтери потребують не лише належного обладнання, а й міжнародного визнання права використовувати засоби, які допомагають вчасно виявляти загрозу та уникати атак.
Керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук наголосила, що повномасштабна війна Росії залишається головною загрозою для українських медіа, а дрони у 2024–2026 роках стали одним із ключових засобів атак на журналістів.
За даними ІМІ, за час повномасштабної війни Росія скоїла 977 злочинів проти журналістів і медіа. Організація також зафіксувала щонайменше 85 цілеспрямованих атак на редакційні офіси та припинення роботи щонайменше 337 медіа.
Катерина Дячук звернула увагу на те, що загрози не обмежуються фізичними атаками. Росія продовжує незаконно утримувати українських цивільних журналістів, переслідувати медійників на окупованих територіях, ухвалювати їм тривалі тюремні вироки та вчиняти кібератаки на національні й регіональні медіа.
Водночас, попри війну, українські незалежні медіа продовжують працювати, розслідувати злочини та протидіяти дезінформації. У 2026 році Україна піднялася на сім позицій у Всесвітньому індексі свободи преси “Репортерів без кордонів” і посіла 55-те місце зі 180 країн.
За словами представниці ІМІ, нові загрози потребують відповідних змін у міжнародних підходах до захисту журналістів. Детектори дронів та інші нелетальні засоби захисту не мають автоматично розглядатися як участь у бойових діях, адже їхнє призначення — допомогти цивільним уникнути атаки.
Учасники заходу наголосили на необхідності розробити чіткі рекомендації, які розрізнятимуть пасивне виявлення загроз, захисні електронні засоби та наступальні антидронові дії, а також підтримувати систематичне документування й незалежне розслідування атак на журналістів і гуманітарних працівників.
Постійний представник Великої Британії при ОБСЄ посол Ніл Голланд подякував Україні, ZMINA, Інституту масової інформації та делегації ЄС за організацію дискусії.
Він наголосив, що свідчення учасників допомагають зрозуміти реальні наслідки війни та знайти способи реагування на нові загрози. Велика Британія, за його словами, підтримує захист свободи медіа, безпеку журналістів і притягнення до відповідальності за напади на працівників медіа.
Посол закликав держави — учасниці ОБСЄ та міжнародних партнерів продовжити роботу над рекомендаціями, обговореними під час заходу.
