Навчання в окупації: чи є шанс здобути українську освіту дітям на окупованих територіях

1 вересня більшість шкіл на вільній території України розпочне новий навчальний рік. І якщо в держави є пояснення для учнів та їхніх батьків, як проходитиме навчання цього року на підконтрольних територіях України, то на окупованих територіях і в зоні бойових дій учителі та діти залишаються майже без інструкцій. Водночас влада обіцяє підготувати такий алгоритм уже найближчими днями, а школярам радять навчатися вдома на платформі “Всеукраїнська школа онлайн”.

“Наразі через обстріли Росії з майже 15 тисяч українських навчальних закладів пошкоджено 2328, а повністю зруйновано 289, – розповідає голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова 31 серпня під час пресконференції. – В Україні щодня росіяни пошкоджують у середньому 14 шкіл. Тільки на півдні країни наразі 885 шкіл перебувають в окупації. Такі дані щодо особливо небезпечних територій ми зібрали для тематичного огляду “Освіта без права доступу: реалізація права на освіту на особливо небезпечних територіях”. В огляді ми аналізуємо, який стан реалізації права на освіту на цих територіях, наводимо статистику та факти”.

Часто на окупованих територіях немає інтернету та енергопостачання для навчання, тому в деяких районах неможлива навіть дистанційна освіта. Окупанти вилучають українські підручники, руйнують українську систему освіти та створюють свою. Багато українських шкіл в окупації вже перейшли на російську навчальну програму.

Освітній омбудсман України Сергій Горбачов зазначає: щодня діти та педагоги, які навчаються та викладають за українськими програмами в окупації, ризикують своїм життям. Це дуже тонка межа між тим, щоб сприяти реалізації права людини, яка перебуває під тиском і погрозами, на освіту чи працю і водночас не зашкодити її життю та здоров’ю.

“Треба пам’ятати, що право на життя і здоров’я є ключовими. Освіта зараз зазнає дуже важких втрат, але це можна буде надолужити, якщо діти та вчителі будуть живими й здоровими”, – каже Горбачов.

Він звернув увагу, що попри пів року повномасштабної війни українське законодавство залишається адаптованим до умов мирного часу.

Наразі в держави відсутня публічна стратегія щодо того, як зберегти українську освіту на окупованих територіях та убезпечити учнів і вчителів. Але МОН, за словами Горбачова, вже протягом найближчих днів має представити алгоритм дій для всіх учасників навчального процесу в умовах окупації.

Горбачов пообіцяв підтримувати всіх батьків з окупованих територій, які вирішили продовжувати навчати дітей за українською програмою, але закликав батьків бути обережними, захищати свої цифрові комунікації та електронні дані. Він також порадив батькам та дітям в окупації навчатися вдома на платформі “Всеукраїнська школа онлайн”.

Освітній омбудсман також виступає за те, щоб до міжнародного законодавства був внесений термін “освітній геноцид”: “Адже те, що відбувається на окупованих територіях, назвати інакше не можна. Знищення підручників, руйнування шкіл, тиск, залякування вчителів, викрадення, арешти – це все наша реальність. Тому під час міжнародних трибуналів буде важливим притягати до відповідальності Росію ще й за ці речі”.

Російський триколор на школі №53 в Маріуполі

Крім того, правозахисники вказують і на проблему доступу абітурієнтів до вищої освіти. Головна координаторка ГО “Донбас СОС” Віолета Артемчук розповіла, що цьогоріч молодь з новоокупованих територій Донецької та Луганської областей отримала можливість скористатися так званою квотою-2 від держави та вступити на бюджет до українських університетів. Ця квота запроваджена для громадян, які перебувають у районах ведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації.

“Але, судячи зі звернень на гарячу лінію нашої організації, поінформованість абітурієнтів щодо цього питання була занизькою. Через це навряд чи багато молоді скористується цією пільгою”, – зауважує Артемчук.

На її думку, важливо, аби було широке інформування на рівні держави про правила та особливості вступу і подальшого навчання, аби шлях до бажаної спеціальності був простішим і орієнтованим на абітурієнта, щоб діти могли реалізовувати своє право на освіту в Україні. Адже таких дітей, хто хоче навчатися в українських вишах і виїхати з окупації, досить.

Вчителька, якій вдалося виїхати з окупованого Бердянська, Лариса Коломієць розповідає: після того як окупанти вперше навідалися до їхньої школи, адміністрація закладу вирішила убезпечити вчителів та учнів, вивезти зі школи особові справи, всю документацію.

“Через це нашу школу наразі об’явлено непридатною для навчання за російськими програмами. Але більшість наших учнів та майже половина вчителів залишилися в окупованому місті. Наша школа відкриває онлайн-навчання, класи набрано, і ми навіть у такому режимі працюватимемо. З нами навчатимуться діти в окупації, хоча батьки й мають великий страх”, – ділиться Лариса Коломієць.

Росіяни, каже вона, намагаються грошима та щомісячними виплатами на школяра переконати батьків віддавати дітей до окупантських шкіл. Росіяни навіть змушують голів ОСББ подавати списки професій мешканців будинків, щоб відшукати серед них учителів і тиснути на них заради співпраці.

Російська пропаганда в одній із шкіл Криму

Микола Кіккас, адвокат та аналітик Регіонального центру прав людини, зазначає, що за міжнародними нормами країна-агресор має зберегти освіту на окупованих територіях в тому вигляді, якою вона була до окупації. Але Росія цих норм не дотримується і не планує. Водночас на Україні лежать міжнародні зобов’язання забезпечувати право на освіту для людей в окупації.

Адвокат закликав профільні неурядові організації та державні органи моніторити навчальний процес на окупованих територіях, тамтешні освітні програми, документувати факти тиску на вчителів та порушень їхніх прав і звертатися до органів ООН – Комітету з економічних, соціальних та культурних прав та Комітету з прав дитини.

Дивіться відео з пресконференції за посиланням